П’ятнадцять років для видання журналу – це багато чи мало?

Видання науково-популярного журналу в час, коли в країні не приділяють уваги науковому світогляду, при байдужості суспільства до освіти молоді, коли не фінансуються шкільні та публічні бібліотеки, коли гроші важливіші за освіту, є титанічною працею.

Співробітники та шановні автори п’ятнадцятий рік наполегливо створюють журнал «Країна знань». Вони – просвітителі, люди, для яких дуже важливо, щоб у країні освіта молоді відповідала вимогам ХХI століття, щоб юнацтво цікавилося наукою.

Президія Національної академії наук України у 2015 році нагородила грамотами головного редактора і членів редколегії журналу «Країна знань». У грамотах висловлено подяку за багаторічну плідну і самовіддану працю, вагомий особистий внесок кожного у поширення наукових знань, формування наукового світогляду молоді та сприяння її професійному самовизначенню.

І те, що впродовж цих років у нас завжди були читачі, дає світлу надію, що наш журнал потрібен!

Микола Іванович Пирогов (1810-1881), відомий хірург, учений, педагог, якось сказав: «Якщо виховання не освітлене великою метою – воно безплідне, а мета – це людина та її гідність».

Гідність завжди спирається на якість знань. Гідність і неуцтво – несумісні поняття.

Завдання нашого журналу – розвивати у вас, наші читачі, допитливість, розкривати перед вами принадність наук.

Наші автори – вчені, які люблять обрану ще в школі науку і розповідають захоплено про неї, щоб і ви, наші читачі, забажали вивчати її.

Одне із завдань нашого журналу – допомогти вам зрозуміти, яка з наук вам найбільш цікава.

Великий математик і педагог Микола Іванович Лобачевський (1792-1856) писав: «У цьому-то мистецтво: відкрити Геній, збагатити його знаннями і дати слідувати його навіюванням».

Ще одне важливе наше завдання: дати вам Радість Пізнання. Щоб ви частіше говорили: «Я це зрозумів!».

Головну мету журналу можна висловити словами великого французького мислителя Мішеля Ейкема де Монтеня (1533-1592): «…найголовніше – це прищепити смак і любов до науки; інакше ми виховаємо просто віслюків, навантажених книжковою премудрістю».

Р.S. З ювілеями прийнято вітати, і нам, всім, хто створює журнал, дуже хочеться отримати від вас, наші читачі, вітання, побажання. Хочеться дізнатися про ваше ставлення до журналу, чи став він для вас помічником у пізнанні Всесвіту, в навчанні, у виборі професії.

Пам’ятайте, ми вас любимо і віримо у вас!

Тамара БЄЛИХ