О, по телевізору показують бойовик, а потім ще й трилер. Книжки-фентезі, детективи – закличні, яскраві обкладинки. Читаються без зусиль, час летить непомітно.

Поставив іграшку для комп’ютера: доганяєш, стріляєш, вбиваєш. Захоплює!

Звичайно, є комп’ютерні ігри, які сприяють розвитку когнітивних навичок, включаючи логічне мислення, реакцію, просторове сприйняття. Однак важливо пам'ятати про міру та здоровий баланс, щоб ігри не заміняли інші важливі сторони життя.

Американський письменник-фантаст Рей Бредбері казав: «Люди надто багато працюють за комп'ютерами… замість слухати і чути один одного». Додамо: і читати хороші книжки.

Ігри можна використовувати для розвитку та розваги, але не треба втрачати  при цьому здоровий глузд. Не можна витрачати багато часу на «стрілялки-наздоганялки».

Дорогоцінного, неповоротного часу, згаяного на що?!

А в цей час хтось із ваших однолітків наполегливо опановує поки ще заважку для нього статтю з науково-пізнавального журналу,  намагається засвоїти  книжку про властивості та розвиток  пам’яті, про ораторське мистецтво, про організацію розумової діяльності, уважно читає класиків літератури й намагається їх зрозуміти. Вдивляється в реальний світ і хоче його пізнати.

Різні особистості формуються в цих групах.

Є легке чтиво, яке саме лізе в очі, кричить з усіх вітрин та розкладок, всюди рекламується. І є серйозна література для наполегливої  розумової праці.

Мені пригадується давно прочитане оповідання про ведмежатка, якого мати-ведмедиця привела на задвірки якогось лісового мотелю. Дурненькому, маленькому ведмежаті так сподобалося вилизувати склянки з-під варення,  згущеного молока, що він  зовсім перестав вишукувати корінці, плоди, мурашники. Адже ці заняття, як йому здавалося,  значно важчі й нецікаві. Внаслідок такого одноманітного й примітивного харчування в нього розвинувся рахіт,  кістки стали тонкими, зір погіршився й шерсть облізла. Пізнаєте портрет?  Те ж відбувається й за подібного розумового «харчування».

Ви, наші юні читачі, живете в ХХI столітті, в реальному, а не  віртуальному  світі. Вам треба багато пізнати з того, що людство вже напрацювало в науці, культурі, політиці, людських взаєминах, вам треба йти далі, жити цікаво, не бути примітивними.

На жаль, зараз нав’язується багато псевдонаукового, спотворюються поняття  добра і зла, пропагується легке та «красиве» життя.

В Китаї Конфуція (500 років до н.е.) називають «вчителем десяти тисяч поколінь».

Він казав: «Той, хто вчиться, але не мислить – втратить себе, той, хто мислить, але не вчиться – занапастить себе».

Тож учиться, думайте, пізнавайте. А колектив нашого журналу намагатиметься допомогти вам пізнати  реальний світ, навчитися думати, аналізувати та протистояти  «войовничій  сірості», яка, на жаль, так агресивно втручається сьогодні в наше життя.

Вітчизні потрібна розумна, освічена, працелюбна молодь.

Тамара БЄЛИХ