Осінь. Відбулися вступні іспити у вищі навчальні заклади країни. У першокурсників почалися заняття.

Уже можна проаналізувати інформацію про конкурс абітурієнтів, про рівень знань, продемонстрованих на вступних іспитах, а також знань, показаних на перших заняттях тими, хто став студентом. І зробити відповідні висновки.

А результати вступних іспитів такі: у всі провідні університети країни на природничі факультети конкурс був трохи більше одного кандидата на місце. Після складення іспитів навіть на бюджетні місця виявився недобір.

У кращій університет країни – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, на його провідні факультети: механіко-математичний, фізичний, радіофізичний, хімічний,  які випускають фахівців, вкрай потрібних державі, – недобір!

На перших семінарах виявилось, що великий відсоток щасливих першокурсників мають слабкі знання з основних дисциплін. На мій погляд – це ознаки інтелектуальної, наукової та індустріальної катастрофи в державі.

Окрім усього, ці факти говорять ще й про те, що учні не знають, а тому і не люблять математику, фізику, хімію. Для порівняння, у 60-і, 70-і роки минулого століття на ці факультети конкурс був більш ніж п’ять осіб на місце. Невже школярі тих років були розумніші за нинішніх?!

Всі діти від народження талановиті, і серед них частка обдарованих у математиці, фізиці, біології, музиці, літературі і т.п. приблизно однакова у всі часи. Все залежить від того, як їх вчать і чим їх зацікавлюють.

Причин нинішнього стану освіти безліч, і більшість з них очевидна. Але зараз хочу зробити акцент на вихованні у вас, школярі, допитливості й потягу до пізнання, які є визначальними під час вибору вищої освіти та подальшого шляху в науку. А ці якості в першу чергу можна розвинути, читаючи науково-пізнавальну літературу.

Відомо, що інтелект нації залежить від літератури, яку читає молоде покоління. А що читає наша молодь?

«Загибель армії – це біда, загибель інтелекту нації – це катастрофа» – казав Наполеон.

Хто ж буде розвивати нашу науку, яка була однією з провідних у світі?

У кращих інститутах країни різко знизився набір до аспірантури.

Ви, нинішні школярі, повинні бути освіченими і жити в освіченій країні. Вчіться, думайте, аналізуйте, робіть висновки. Ви не маєте права бути байдужими й пасивними.

Видатний фізик, лауреат Нобелівської премії Фредерік Жоліо-Кюрі казав: «Країна яка не розвиває науку, невідворотно перетворюється на колонію».

Т.В. Бєлих, математик, кандидат технічних наук, головний редактор журналу «Країна знань»