№9, 2025

Що таке 3I/ATLAS?

Хто б міг подумати, що не тільки співаки та актори можуть потерпати від пліток преси! Астероїди, планети, комети і навіть такий близький та знайомий Місяць не можуть уникнути сенсаційних заголовків. «Астероїд летить на Землю!», «Марс в перигелії буде завбільшки з Місяць!».

Астрономія

Анімація траєкторії комети 3I/ATLAS через нашу Сонячну систему. NASA/JPL

Ви, напевно, чуєте ці слова набагато частіше, ніж дивитесь на зоряне небо. Зараз у журналістів та спекулянтів, що бажають уваги широкої публіки, нова жертва – міжзоряна комета 3I/ATLAS. Вона, начебто, є не просто космічним тілом, а справжнісіньким кораблем інопланетян. Чи може таке бути? Давайте ж розбиратися!

Як ми дізналися про існування 3I/ATLAS?

Історія вивчення комети 3I/ATLAS почалася 1 липня 2025 року, коли роботизований телескоп системи ATLAS (Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System) у Чилі під час рутинного огляду неба зафіксував дивний об’єкт. Його тимчасово позначили як A11pl3Z (Alvarez-Candal, та ін., 2025). На той момент він перебував на відстані близько 670 мільйонів кілометрів від Сонця і рухався зі швидкістю близько 60 кілометрів за секунду, швидше, ніж будь-який об'єкт Сонячної системи (Jewitt, та ін., 2025; Alvarez-Candal, та ін., 2025). Вже після першого спостереження розрахована орбіта натякала на незвичайну природу відкритого тіла. Але однієї оцінки для вчених недостатньо, бо точність розрахунку орбіти будь-якого небесного тіла вимагає якнайбільше спостережень. Тож міжзоряне походження комети було підтверджено за допомогою аналізу ще й архівних даних із телескопів ATLAS та ZTF (Zwicky Transient Facility) (Santana-Ros, та ін., 2025). Чому комету не знайшли раніше, якщо вона вже була на архівних знімках? Це непросте завдання, бо щойно відкрита комета – це 2-3 яскравіші пікселі серед кількох тисяч на знімку неба. Тому, коли після першого спостереження визначається траєкторія тіла, то стає зрозуміло, що і де треба шукати. Тож, вже 2 липня Центральне бюро астрономічних телеграм (MPC) офіційно класифікувало це тіло як міжзоряний об’єкт і присвоїло позначення 3I/ATLAS (а також кометне ім’я C/2025 N1 (ATLAS))^[1]. А чому номер комети «3», чи це нумерація як в операційних систем Windows? Ні, 3I/ATLAS дійсно означає, що це третій міжзоряний об’єкт, відомий сучасним вченим, який проходить через Сонячну систему. До цього нас відвідали 1I/ʻOumuamua та 2I/Borisov. За номером, літера «I» відповідає скороченню «interstellar», тобто міжзоряний. Подальші спостереження з різних телескопів світу виявили у цього об’єкта слабку кому та короткий хвіст.

Знімок комети 3I/ATLAS в момент відкриття 1 липня 2025. ATLAS/University of Hawaii/NASA — Знімок комети **3I/ATLAS** в момент відкриття 1 липня 2025. ATLAS/University of Hawaii/NASA

Орбіта 3I/ATLAS

Зазвичай комети в Сонячній системі рухаються вздовж дуже витягнутих еліптичних орбіт. З однієї сторони, найближче до Сонця, знаходиться перигелій, а з іншої, далеко за орбітою Нептуна, - афелій. При чому, інколи розрахунки не можуть однозначно показати, чи замкнена орбіта на дальньому кінці. У випадку параметрів орбіти 3I/ATLAS було абсолютно зрозуміло, що комета має не еліптичну, а гіперболічну орбіту. На такій орбіті небесне тіло лише один раз приходить у Сонячну систему, наближається до Сонця і знову відлітає у нескінченність. Цікаво, що кут нахилу орбіти комети 3I/ATLAS становить близько 175 градусів, тобто комета рухається майже у зворотному напрямку відносно обертання планет (Alvarez-Candal, та ін., 2025; Jewitt, та ін., 2025; Santana-Ros, та ін., 2025).

У своїй подорожі через Сонячну систему комету чекають кілька відносно близьких прольотів планет. Один з них відбувся 3 жовтня, коли 3I/ATLAS пройшла на відстані 30 мільйонів кілометрів від Марса^[2]. Найближче до Сонця комета дісталася вже 30 жовтня 2025 року, на відстань приблизно 210 мільйонів кілометрів. В цій точці, так званого перигелію, комета знаходилася біля піку своєї активності. Тож на момент публікації цього тексту, комета вже віддаляється від Сонця, покидаючи нашу Сонячну систему. Максимальне наближення комети до Землі очікується 19 грудня 2025 року, на відстань 1.8 астрономічних одиниць^[3]. Відлітаючи, у березні 2026 року комета ще пролетить на відстані близько 50 мільйонів кілометрів від Юпітера^[4]. Після цього 3I/ATLAS назавжди вирушить у глибини космосу.

Як і навіщо можна вивчати міжзоряні об’єкти?

Такі проходження міжзоряних тіл, наче безкоштовна доставка листа. Безцінного послання про краї, в яких людство ще ніколи не було і, можливо, не бачило їх навіть через найбільші телескопи (Alvarez-Candal, та ін., 2025; Santana-Ros, та ін., 2025). От тільки вся інформація закодована і фізичних параметрах гостя, які треба точно оцінити та розтлумачити. Нова комета вже наприкінці наступного року буде назавжди втрачена для нашого погляду і це спонукає астрономів всього світу негайно і детально вивчати її. З цієї причини ми знаємо про 3I/ATLAS навіть трішечки більше, ніж про деякі «домашні» комети.

Комета 3I/ATLAS одразу стала одним з основних об’єктів спостереження наземних та космічних телескопів. Тим не менш, окрім них, комету також вивчатимуть різноманітні космічні апарати. Розгляньмо деякі з них. Європейське космічне агентство повідомило, що орбітальні апарати Mars Express та ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO) спостерігали комету в околицях Марсу². З боку NASA⁴ до спостережень приєднаються апарат Mars Reonnaissance Orbiter (MRO) та місія Psyche, що прямує до однойменного астероїда, та інші. З наближенням до Сонця, комета стала недоступною для земних спостерігачів аж до грудня 2025-го, але місія JUICE (Jupiter Icy Moons Explorer)³ опиниться у вигідній позиції та стежитиме за кометою в листопаді 2025-го та починаючи з лютого 2026-го. Після цього, очікується наближення комети до Землі, під час якого вона знову стане доступною для вивчення з поверхні нашої планети.

Що вже вдалося дізнатися про 3I/ATLAS?

На сьогоднішній день астрономам вдалося зібрати багато відомостей про комету 3I/ATLAS. Розглянемо найцікавіші. Комета виявилася більшою за попередніх відвідувачів з міжзоряного простору та рухається швидше за них. За попередніми оцінками, діаметр ядра 3I/ATLAS становить близько 5-ти кілометрів (Cloete, та ін., 2025; Jewitt, та ін., 2025), що набагато більше, ніж у 1I/ʻOumuamua (приблизно 200 метрів) та 2I/Borisov (близько 1 кілометра) (Jewitt, та ін., 2023). Колір пилу в комі комети червоний, що вказує на можливість присутності на поверхні органічних сполук, подібних до тих, які спостерігають у далеких об’єктах поясу Койпера (Opitom, та ін., 2025; Santana-Ros, та ін., 2025). Період обертання ядра навколо власної осі оцінюється приблизно у 16 годин (Santana-Ros, та ін., 2025).

З наближенням до Сонця, активність цієї, як і будь-якої іншої, комети зростає, тобто збільшується її яскравість та кількість газу і пилу, які вивільнюються з ядра. Зображення з космічного телескопа Hubble в другій половині літа 2025-го показали наявність так званого антихвоста, тобто хвоста спрямованого до Сонця. Він буває і в комет Сонячної системи. Його утворення пояснюють наявністю великих частинок водяного льоду в комі, які надто важкі, щоб бути віднесеними сонячним вітром в напрямку звичайного хвоста на протилежній від Сонця стороні ядра (Jewitt, та ін., 2025).

Зображення комети 3I/ATLAS, отримане космічним телескопом Hubble 21-го липня 2025 на відстані 3.83 а.о. від Сонця. Червона стрілка вказує напрямок на Сонце. Блакитний колір фону створено штучно, після обробки спостережень (Jewitt, та ін., 2025)

Спостереження з нового інфрачервоного космічного телескопа James Webb підтвердили наявність у комі вуглекислого газу (CO₂), води (H₂O), чадного газу (CO). Співвідношення вуглекислого газу до води виявилося одним із найвищих серед відомих комет. Це може свідчити про обмежене нагрівання ядра протягом існування цієї комети. Таким чином, є висока імовірність, що, завдяки дії низьких температур, первісні леткі речовини були збережені в льодах ядра 3I/ATLAS з моменту формування у протопланетному диску чужої зоряної системи (Cordiner, та ін., 2025).

Крім того, у спектрах виявлено нетипово для Сонячної системи високий вміст нікелю (Ni) та заліза (Fe). Зокрема, співвідношення між масою продукованого нікелю та заліза значно вище ніж в інших комет Сонячної системи (Hutsemékers, та ін., 2025). Це натякає, що комета сформувалася в середовищі, яке дуже відрізняється від Сонячної системи. Можливо, її поява пов’язана зі старою зоряною популяцією Галактики. Більш точно це припущення може пояснити моделювання. Згідно з моделлю Ōtautahi–Oxford Interstellar Object Population, походження комети дійсно може відноситися до товстого диску нашої Галактики — областю старих зір. Якщо це відповідає дійсності, комета може бути найдавнішою з відомих. Її вік може сягати понад 7 мільярдів років, тобто вона старша за Сонячну систему та попередні спостережувані міжзоряні тіла 1I/ʻOumuamua та 2I/Borisov (Hopkins, та ін., 2025).

До чого тут інопланетяни?

Наближення до Землі такого загадкового об’єкта, звичайно, викликало увагу ЗМІ, і цим вміло користуються люди, які прагнуть публічності. На жаль, звернення до професійних вчених чомусь не виглядає логічним. Можливо, ми не вміємо підібрати гарні слова і розповідати цікаво? Або наш прагматичний світ, в якому все працює за законами фізики та логіки занадто нудний? Хтозна.

Що ж такого незвичайного в кометі 3I/ATLAS, окрім походження? Характерною особливістю всіх комет є їх кома – хмара газу та пилу, що оточує ядро. А в свою чергу особливістю коми є те, що вона зазвичай повністю ховає ядро комети від спостереження. «А що може бути під тією комою?», - починають спекулювати люди. «Природна комета, викинута гравітаційними взаємодіями з іншої зоряної системи мільярди років тому», - одностайно відповідають вчені, але їх вже не дуже слухають, нудно. Роздуми про щось таке там, де ми не бачимо, з’являються постійно: бази на зворотній стороні Місяця, планета за Сонцем, життя на Марсі або під густими хмарами Венери. Нічого не підтвердилось. Декому не дає спокою той факт, що комета проходить біля планет, і хтось таким чином вивчає нашу Сонячну систему (Hibberd, та ін., 2025). Вірити чи ні, вирішуйте самі. Але уважно перевіряйте джерела інформації, аналізуйте та порівнюйте їх.

Висновки

Комета 3I/ATLAS – унікальний космічний об’єкт, який широко вивчається науковцями з усього світу.
Перевіряйте інформацію і розширюйте кругозір, щоб вас було складніше надурити.

Використані джерела
Alvarez-Candal, A., та ін. 2025. X-SHOOTER spectrum of comet 3I/ATLAS: Insights into a distant interstellar visitor. Astronomy & Astrophysics. 2025 p., Т. 700.
Cloete, Richard, Loeb, Abraham та Vereš, Peter. 2025. Upper Limit on the Non-Gravitational Acceleration and Lower Limits on the Nucleus Mass and Diameter of 3I/ATLAS. eprint arXiv:2509.21408. 2025 p.
Cordiner, Martin A., та ін. 2025. JWST Detection of a Carbon-dioxide-dominated Gas Coma Surrounding Interstellar Object 3I/ATLAS. The Astrophysical Journal Letters. 2025 p., Т. 991, 2.
Hibberd, Adam, Crowl, Adam та Loeb, Abraham. 2025. Is the Interstellar Object 3I/ATLAS Alien Technology? eprint arXiv:2507.12213. 2025 p.
Hopkins, Matthew J., та ін. 2025. From a Different Star: 3I/ATLAS in the Context of the Ōtautahi–Oxford Interstellar Object Population Model. The Astrophysical Journal Letters. 2025 p., Т. 990.
Hutsemékers, Damien, та ін. 2025. Extreme NiI/FeI abundance ratio in the coma of the interstellar comet 3I/ATLAS. eprint arXiv:2509.26053. 2025 p.
Jewitt, David та Luu, Jane. 2025. Pre-perihelion Development of Interstellar Comet 3I/ATLAS. eprint arXiv:2510.18769. 2025 p.
Jewitt, David та Seligman, Darryl Z. 2023. The Interstellar Interlopers. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 2023 p., Т. 61, сс. 197-263.
Jewitt, David, та ін. 2025. Hubble Space Telescope Observations of the Interstellar Interloper 3I/ATLAS. The Astrophysical Journal Letters. 2025 p., Т. 990, 1.
Opitom, Cyrielle, та ін. 2025. Snapshot of a new interstellar comet: 3I/ATLAS has a red and featureless spectrum. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters. 2025 p., Т. 544, 1, сс. L31-L36.
Santana-Ros, T., та ін. 2025. Temporal evolution of the third interstellar comet 3I/ATLAS: Spin, color, spectra, and dust activity. Astronomy & Astrophysics. 2025 p., Т. 702.