Передбачати астрономічні явища, а надто ті, що відбуваються періодично, астрономи навчилися дуже давно. Натомість прогноз наукових відкриттів – справа доволі складна.

Але скласти уявлення про напрями розвитку науки можна – для цього треба знати про так звані проекти, які науковці реалізують нині чи планують реалізувати найближчим часом.

Про «найгучніші» астрономічні явища, а також наукові космічні проекти 2016 року коротко йдеться в нашій статті.

Стартує нова місія до Марса

Навесні заплановано початок нової космічної місії до Марса «ЕкзоМарс» (ExoMars), яку споряджає Європейське космічне агентство разом з Роскосмосом.

Спочатку автоматична міжпланетна станція ExoMars Trace Gas Orbiter (якраз вона і має стартувати в 2016 р.) стане штучним супутником Марса з метою виявити на його поверхні джерела метану та інших газів. А потім у 2018 р. на поверхню Марса у вибраний район за результатами цих досліджень має здійснити посадку марсохід «ЕкзоМарс Ровер».

Орбітальний апарат транспортує на Марс також демонстраційний модуль «Скіапареллі», який має здійснити посадку на поверхню планети. У такий спосіб інженери планують перевірити технологію посадки, яку заплановано використати у 2018 р. для марсіанського ровера.

Меркурій пройде по диску Сонця

Цікаве астрономічне явище відбудеться 9 травня 2016 року – по диску Сонця пройде планета Меркурій.

Звісно, ніякого «фізичного» проходження планети по поверхні найближчої до нас зорі не буде. Суть явища проходження планети по диску материнської зорі полягає в тому, що планета проходить між спостерігачем і світилом. (Щось схоже відбувається в кінотеатрі, коли глядач іде займати місце в ряду, що лежить ближче до екрана, ніж ваш ряд. Ви бачите силует людини на тлі світлого екрану.)

За умови ясного неба це явище можна буде спостерігати в Україні.

До Юпітера прилетить «Юнона»

4 липня 2016 р. автоматична міжпланетна станція «Юнона» (Juno), що стартувала з Землі в серпні 2011 р., має вийти на орбіту навколо Юпітера.

Вона буде другим космічним апаратом (першим була АМС «Галілео» у 1989 2003 рр.), який земляни спрямували до найбільшої планети Сонячної системи з метою докладно вивчити магнітосферу, гравітаційне й магнітне поля Юпітера.

«Юнона» цікава тим, що це – перший космічний апарат, призначений для дослідження далеких об’єктів нашої планетної системи, оснащений не ядерною енергетичною установкою, а великого розміру сонячними батареями.

Можливо є певний символізм у тому, що «Юнона» розпочне дослідження Юпітера за рік до закінчення місії «Кассіні» біля Сатурна. У 2017 р. космічний апарат, який успішно вивчав другу розмірами планету-гігант упродовж 13 років, спрямують в атмосферу Сатурна, де він закінчить існування.

Нове «дихання» SETI

Програма з пошуку позаземних цивілізацій SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence), яку астрономи почали понад 55 років тому, і яка вже тривалий час відчуває брак фінансування, отримала від російського мільярдера Юрія Мільнера фінансову підтримку в розмірі 100 млн доларів.

У новому році має стартувати нова ініціатива – Breakthrough Listen, у рамках якої до роботи з пошуку сигналів іншопланетян дали згоду стати такі відомі астрономи як Френк Дрейк (один з ініціаторів SETI), Сет Шостак, Мартін Ріc та ін. Окрім них, до пошуків іншопланетян можуть долучитися всі охочі – дані, отримані радіотелескопами в рамках Breakthrough Listen, будуть аналізувати в системі розподілених обчислень SETI @ home.

«Осиріс» полетить до астероїда

На вересень заплановано запуск американської автоматичної міжпланетної станції OSIRIS-Rex (Origins Spectral Interpretation Resource Identification Security Regolith Explorer) з метою дослідити астероїд Бенну і доставити на Землю в 2023 р. зразки його ґрунту. Науковці сподіваються, що цей ґрунт містить речовину, яка утворилася на початку формування Сонячної системи.

АМС «Розетта» закінчить свою місію

Наприкінці вересня 2016 р. закінчить роботу біля комети Чурюмова-Герасименко космічний зонд «Розетта», який також доставив на її ядро модуль «Філи». Упродовж понад двох років «Розетта» була супутником комети, супроводжуючи її в міжпланетному просторі тоді, коли вона проходила повз Сонце.

Унікальна наукова місія Європейського космічного агентства не лише пролила нове світло на природу комет, але й показала високі технологічні й технічні можливості сучасної космічної техніки.

Названі вище астрономічні явища й наукові космічні проекти, звісно, є лише «вершиною» всього того цікавого, що має трапитися в поточному році в космічній науці.

Будуть сонячні й місячні затемнення, а також зорепади, будуть старти інших космічних зондів. Можливо, трапляться неочікувані чи довгоочікувані наукові відкриття, наприклад, вдасться нарешті зареєструвати гравітаційні хвилі.

Хай там як, але наука й далі йде вперед.

І.П. Крячко, Головна астрономічна обсерваторія НАН України