Розвивається вона найчастіше в шкільні роки, коли очі ще продовжують рости. До її розвитку призводить посилена зорова робота в несприятливих умовах (погане освітлення, невідповідність висоти письмового столу росту і т.п.), ослаблення організму хворобами (навіть тимчасовими), недолік вітамінів у харчуванні, порушення режиму дня (постійне недосипання, недостатнє перебування на свіжому повітрі, різке обмеження рухової активності і т.п.). Певне значення має і спадковість: установлено, що в родинах, де короткозорість спостерігалася в декількох поколінь, вона зустрічається частіше, ніж в інших родинах.
Попередником розвитку правдивої, чи осьової, короткозорості найчастіше є так звана помилкова короткозорість, чи спазм акомодації.
Усередині ока є акомодаційний м'яз, що дозволяє оку «настроювати» зір на різні відстані. Коли цей м'яз скорочується, ми добре бачимо поблизу, коли розслаблюється – вдалину. При спазмі акомодації він постійно знаходиться в скороченому стані і розслабитися не може.
Спазм акомодації виявляється погіршенням зору вдалину, швидкою стомлюваністю очей при читанні, письмі, прагненням наблизити книгу до очей. Можливі скарги на біль в очах, їхнє почервоніння, почервоніння країв вік, світлобоязнь. Хворі можуть відзначати, що при тривалій зоровій напрузі дрібні деталі чи контури починають розпливатися, букви і рядки тексту здаються нечіткими. З появою таких симптомів необхідно звернутися до окуліста. На стадії спазму акомодації ще можливе повне виліковування.
Запущені спазми, як правило, переходять у справжню короткозорість, коли очне яблуко починає розтягуватися в переднєзадньому напрямку. Особливу небезпеку являє собою висока ускладнена короткозорість чи міоскопічна хвороба, при якій можливий розвиток важких ускладнень (крововилив усередину ока, відслойка сітківки й ін.). Для профілактики їхнього виникнення особам з високим ступенем короткозорості (більше 6,0 Дптр) протипоказані важкі фізичні навантаження: піднімання великої ваги, тривала робота в похилому положенні, різкі повороти, стрибки і т.п.
Для профілактики розвитку і прогресування короткозорості варто дотримуватися режиму праці і відпочинку, створювати сприятливі гігієнічні умови на робочому місці, включати в раціон харчування продукти, багаті кальцієм, вітамінами А, С, D (молочні продукти, вершкове масло, печінка, яєчний жовток, морква, зелена цибуля, абрикоси, шипшина, салат, чорна смородина, капуста). Вітаміни знижують фізичну і розумову втому, підвищують працездатність, поліпшують зір.
Велике значення має правильне освітлення: при виконанні зорової роботи додатково до верхнього освітлення необхідно включати настільну лампу потужністю 80-100 Вт, обов'язково прикриту абажуром. Відстань від очей до тексту книги повинна бути 30-35 см. Дуже важливо через кожні 45-60 хв. зорового навантаження давати відпочинок очам на 5-10 хв.
Під час таких пауз можна виконувати прості вправи для очей: кілька разів подивитися на кінчик носа, рухати очима вправо, вліво, униз, по колу (по черзі: по годинній стрілці й у зворотному напрямку). Вправи варто повторити 4-8 разів. Особам, що мають короткозорість, необхідно робити перерви частіше і виконувати додатково спеціальні вправи, рекомендовані лікарем і спрямовані на тренування акомодаційного м'яза.
Після 1,5-2 годин зорового навантаження бажано на якийсь час перемінити рід занять. Варто пам'ятати, що до зорового навантаження відносяться не тільки читання і письмо, але і робота за комп'ютером, перегляд телевізора, відео і т.п.
Бажано раціонально розподіляти зорове навантаження з урахуванням індивідуальних біологічних ритмів організму. За даними літератури протягом дня максимальна працездатність спостерігається через 1,5-2,5 ч. від початку робочого дня і знижується до початкового рівня через 4-5 годин, після чого падає ще більше. Протягом тижня кращі показники спостерігаються в середу і четвер. У чверті (семестрі) працездатність підвищується через 1-2 тижні після канікул, потім тримається на одному рівні і знижується через 2-3 місяці.
Робота за комп'ютером призводить до виникнення скарг на втому очей через 1-2 години від початку роботи, тому для їхнього попередження необхідно щогодини робити невелику перерву. Цікавим є повідомлення Ланцбург М.Е., Розенблюма Ю.З. (1998) про те, що екрани і дисплеї з електронно-променевою трубкою (кінескоп) викликають менше зорове стомлення, ніж рідинно-кристалічні екрани.
Велику увагу варто приділяти активному відпочинку, прогулянкам на свіжому повітрі, а також загартовуванню і лікуванню вогнищ хронічної інфекції (карієсні зуби, тонзиліти, гайморити й ін.)
Дотримання гігієнічних вимог, раннє виявлення порушень зору, ретельне виконання рекомендацій лікаря є найважливішими заходами в профілактиці виникнення і прогресування короткозорості і її ускладнень.
Н.Г. Клопоцька, кафедра офтальмології Дніпропетровської державної медичної академії
![Математика: проблеми теорії чисел [2]](/images/202404ua/numbers-theory.jpg)
Засновник та видавець