Однією з найдавніших і, безсумнівно, найцікавіших наук є астрономія. Вона вивчає закономірності руху, будови й розвитку небесних світил, а також форму, розміри, масу космічних тіл, фізичний стан речовини, з якої вони складаються, їхній хімічний склад і його зміну з часом. Термін астрономія походить від грецьких слів: астрон — світило, номос – закон.
Хоча астрономія — дуже давня наука, вона не втратила актуальності, навпаки! Згадаймо хоча б, що в 1970-х роках вона з оптичної стала всехвильовою — це був прорив, адже стало можливим «бачити» небесні тіла не тільки у видимих променях, але й у гамма-, ультрафіолетовому, інфрачервоному, рентгенівському й радіодіапазонах! Кожне десятиліття, послуговуючись все досконалішим і досконалішим обладнанням, астрономи проникають усе глибше й глибше в космічні таємниці: відкривають нові небесні об’єкти, все докладніше дізнаються про закони розвитку Всесвіту, доставляють на Землю речовину з небесних об’єктів…
Для ілюстрації наведемо кілька прикладів. Загадковий космічний об’єкт — чорна діра — «виник» 1915 року на папері, тобто існування таких дивовижних небесних тіл учені передбачили теоретично, на основі рівнянь фізичних теорій. І тільки через пів століття з’явилися докази, що чорні діри справді є у Всесвіті.
Про планети, що обертаються навколо інших (крім Сонця) зір, астрономи теж здогадувалися давно, але довго не могли зареєструвати їх на основі спостережень. Але щастя завжди усміхається невтомним дослідникам: починаючи з 1995 р., виявлено кілька тисяч таких планет! Їх називають позасонячними планетами або екзопланетами. Майже всі із відкритих дотепер екзопланет належать нашій зоряній системі — Галактиці, але деякі виявлено вже і в інших галактиках, з часом таких відкриють більше. Вони дуже різноманітні, серед них є землеподібні, газові, трапляються навіть планети-океани. Сюрпризи-відкриття чекали вчених навіть у рідній Сонячній системі — на її окраїнах не так давно відкрито величезну кількість невеликих тіл, сукупність яких назвали поясом Койпера.
Професія астронома може здаватися далекою від повсякденного життя. Хтось може засумніватися в доцільності вивчати далекі світила, від яких промені линуть до нас тисячі, мільйони, а то й мільярди років (за такий великий час уже й самі світила встигають згаснути). Або хтось дивується, для чого вчені досліджують, яким був Всесвіт понад 10 млрд. років тому чи що було в перші секунди існування нашого Всесвіту, адже ці знання не пригодяться людству. Так само сумнівною для багатьох здається користь від знання того, що у Всесвіті є кілька сотень мільярдів галактик — велетенських зоряних систем. І чи не все одно людству, що через кілька мільярдів років наша зоряна система зіллється із сусідньою, яку ми бачимо в сузір’ї Андромеди? Можливо, хтось навіть обурюється тим, що на міжпланетні апарати, великі наземні телескопи, тим більше на космічні обсерваторії витрачають величезні (як часто кажуть, «астрономічні») кошти, а їх можна було б витратити на зрозуміліші потреби людей.
Справді, астрономія — в основному фундаментальна наука. Вона вже тепер має і прикладне значення (згадаймо хоча б лічбу часу, відстеження руху навігаційних супутників Землі чи дослідження сонячної активності, від якої залежить космічна погода). Разом з тим ми можемо назвати її наукою майбутнього, так само як і теоретичну фізику, що вивчає кварки (складові частинки протонів і нейтронів) та багато чого іншого, далекого від нашого теперішнього побутового життя. Людство ще не уявляє всієї користі фундаментальних досліджень, як з астрономії, так і з фізики, для практичних потреб. Знання, здобуті фундаментальними науками, є базою для наук інженерних, прикладних. Пригодилися же (ще й як!) людям знання щодо електричних явищ, а ще 200 років тому годі було й подумати про користь таких досліджень.
Прекрасна наука астрономія має велике значення і для формування світогляду, для підвищення культурного рівня та облагороджування думок людини. Для прикладу, надбанням культури стали чудові світлини космічних тіл, зроблені з борту орбітального телескопа-«ветерана» — Космічного телескопа імені Едвіна Габбла, запущеного 1990 р.; сотню найефектніших знімків можна подивитися за посиланням.
Вивчати астрономію, цікавитися нею важливо ще й з таких міркувань. Пострадянське сьогодення наповнене астрологічними прогнозами: вони звучать в ефірі, їх безліч на сторінках паперових та електронних видань; у суспільстві популярні вірування на кшталт «скажи/прошепчи про свою проблему Всесвітові — і він тобі допоможе!». Астрономія ж пояснює, що таке зорі й планети, як вони рухаються, на якій вони віддалі від Землі і чи можуть вони вплинути (однозначно — ні!) на долі людей. Ця наука навчає, що таке Всесвіт, з чого він складається і чи варто звертатися до нього з молитвою про допомогу (теж однозначно — ні!).
Загалом у світі астрономів не так багато: менше від 15 000. Вони входять до Міжнародного астрономічного союзу (МАС; англ.: International Astronomical Union, IAU), хоча правильніше українською казати: Міжнародна астрономічна спілка. Цю організацію засновано в липні 1919 р. в м. Брюсселі (Бельгія).
Українські астрономи об’єднуються в Українську астрономічну асоціацію, створену в січні 1991 року в Києві. Її засновниками є Головна астрономічна обсерваторія НАН України (м. Київ), Радіоастрономічний інститут НАН України (м. Харків) та Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ).
Працівники Головної астрономічної обсерваторії НАН України розробили й підтримують Український астрономічний портал, який містить багато достовірної інформації у доступному для нефахівця викладі. Заходьте! Читайте!
А ми вітаємо усіх, причетних до дивовижної науки про небо, з Міжнародним (весняним) днем астрономії, що цього року припадає на 3 травня! Нових відкриттів! Безхмарного, мирного неба!
Л.М. Свачій, кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України
![Секвойя – величні людина і дерево [2]](/images/202505ua/sequoyah.jpg#joomlaImage://local-images/202505ua/sequoyah.jpg?width=850&height=587)
Засновник та видавець