Велика книга природи
написана математичними символами.
PISA проводиться за циклами — що три роки. Поточний цикл був восьмим. Основний етап його мав відбутися у 2021 р., однак у зв’язку з пандемієюCOVID-19 та тривалим закриттям закладів освіти по всьому світу його було зміщено на рік.
Україна вперше долучилася до програми PISA у 2018 р. А у 2022 р. наша країна вдруге взяла участь у дослідженні.
Середня успішність українських учнів з математики склала 441 бал, порівняно із середніми показниками по країнах ОЕСР нижче на 31 бал. Різниця в балах у PISA відповідає певній мірі навчального прогресу, який учень може показати за певну кількість часу: рік, два чи більше. У PISA-2022 мірою одного року визначено 20 балів, тобто відставання на 30 балів відповідає 1,5 року (однак цей показник умовний і залежить від багатьох факторів, при цьому він може варіюватися від країни до країни, від року дослідження та інших факторів).
Як видно з діаграми, лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності.
Тенденції теж не втішні:
Детальніше із звітами PISA, які охоплюють понад 80 країн, можна ознайомитися за посиланням.
Враховуючи негативні тенденції, навчальний рік 2020–2021 був оголошений Указом Президента України «Роком математичної освіти». Було розроблено план заходів, який затвердив Кабмін. Не знаю, чия це була ідея, але зараз на вивчення математики в школах, де час на уроки математики, фізики, хімії, біології зведено до рівня церковнопарафіяльної школи ХVIII століття.
Переглянула підручники з математики і зрозуміла, що вони не викличуть в учнів захоплення математикою. Я дізналася, що всі науково-популярні журнали, завдяки яким ми обирали професію «математик», вже не видаються. Але в 2001 організувалася група вчених-просвітителів – фізики, математики, хіміки, біологи, астрономи, геологи – і ми почали видавати наш журнал «Країна знань». Тепер це на превеликий жаль єдиний в Україні науково-популярний журнал для юнацтва.
В кожному номері нашого журналу друкуються статті з математики кращих учених України, і не тільки України. Наша мета – не вчити наших читачів рахувати, доводити теореми, брати інтеграли, розв'язувати рівняння. Наша мета – захопити читача математикою. Показати на прикладі життя дивовижних вчених-математики, як цікаво, захоплююче займатися цією наукою.
Ви знаєте, що ні фізики, ні хіміки, ні астрономи, ні геологи не можуть займатися своєю професією, не знаючи математики. Адже нові методи, відкриття, докази, узагальнення в математиці призводили до сплеску відкриттів, напрямків в інших науках.
Спробуйте «поритися» в історії науки і знайти такі приклади. Їх багато. Цей пошук є захоплюючим, він буде корисним для вас.
Приклад, який спонукав мене йти вчитися на математика, – це розв’язок Мстиславом Всеволодовичем Келдишем (1911–1978) задачі «флаттера» і вирішення проблеми «ефекту шиммі» в авіації.
Знайдете цікаві приклади про те, як математика допомагала розвитку інших наук, – пишіть статтю та надсилайте до редакції, ми її надрукуємо.
Математика подібна вежі, фундамент якої був закладений багато століть тому, і над яким все ще добудовується верхній поверх. Щоб оцінити загальний хід будівництва, потрібно піднятися на самий верхній поверх дуже крутими сходами. Роль популяризатора полягає в тому, щоб втягнути слухача в ліфт і довезти до вершини, звідки він не побачить ні проміжних поверхів, ні віками прикрашених кімнат, але зможе переконатися, що будівля дуже висока і продовжує зростати. Так образно бачив Гуго Штейнгауз популяризацію математики.
Тамара БЄЛИХ
Засновник та видавець