№4, 2026

Сьогодні наука потрібна, як ніколи раніше

Шановний читачу!
Кількість випускників шкіл, які виберуть справою свого життя професію вченого або інженера, дуже мала, а це є показником якості наукового світогляду нашої молоді, її зацікавленості в науковому пізнанні. А саме від цих професій у великій мірі залежить прогрес у нашій країні – країні, яка у минулому була одним зі світових лідерів.

Дозволю собі процитувати деякі вислови з виступу екс-президента США Барака Обами: «Сьогодні наука потрібна, як ніколи раніше» 27 квітня 2009 року на щорічних зборах американської Національної академії наук.

Тамара Василівна Бєлих, математик,
кандидат технічних наук

«Коли Радянський Союз запустив Супутник, трохи більше, ніж півстоліття тому, американці були приголомшені. Нас випередили в космосі. І ми опинилися перед вибором: визнати свою поразку або прийняти виклик. І, як завжди, ми вирішили прийняти виклик».

«Наші школи відстають від інших розвинених країн, а в деяких випадках і від країн, що розвиваються. Наших школярів перемагають у математиці і точних науках школярі із Сінгапуру, Японії, Англії, Нідерландів, Гонконгу, Кореї, інших країн. За даними ще одного дослідження, п'ятнадцятирічні американці знаходяться на 25 місці по математиці і на 21 місці по точних науках порівняно з однолітками з інших країн».

«Оскільки ми знаємо, що прогрес і процвітання майбутніх поколінь залежатиме від того, як ми зараз навчаємо наступне покоління, я оголошую про нове рішення, про підтримку математичної та природничої освіти».

«Адже ми знаємо, що країна, яка випередить нас в освіті сьогодні, завтра обжене нас і в інших областях. І я не маю наміру миритися з тим, щоб ми поступалися іншим по рівню освіти».

«З початком цієї програми не можна не квапитися».

«Знаєте, середній вік команди центру управління польотом під час експедиції «Аполлона-17» був всього лише 26 років. Я знаю, що сьогоднішні молоді люди так само готові прийняти великі виклики нинішнього століття».

На мій погляд, перед Україною вже давно стоїть той самий вибір: визнати свою поразку як розвиненої, прогресивної країни, визнати свою поразку як в освіті, так і в науці, або прийняти виклик, боротися і працювати.

Україна активно брала участь у космічній програмі СРСР, дала світу видатних учених, інженерів, лікарів, які внесли величезний вклад до скарбниці досягнень Людства. Згадайте лишень: С.О. Лебедєв – перша в континентальній Європі електронна обчислювальна машина, В.М. Глушков – перші персональні ЕОМ, М.М. Амосов – перші операції на серці, Є.О. Патон – будівництво унікальних мостів, Б.Є. Патон – унікальні методи зварювання, астроном С.К. Всехсвятський, математики М.М. Боголюбов, Ю.О. Мітропольський, фізики В.Є. Лашкарьов, Б.Г Лазарєв і багато інших учених, про яких ми розповідали і будемо розповідати на сторінках наших журналів.

Нам має бути соромно за здані позиції.

Колектив нашого журналу робить все, щоб розвинути в молодому поколінні любов до науки, тягу до пізнання.

Кращі вчені, які розуміють, що дорога в науку починається зі школи, пишуть для вас цікаві статті.

Байдужість до читання науково-популярної літератури наближає нашу країну до грані, за якою починається стрімке падіння рівня науки, економіки і якості життя в цілому. Дуже сподіваюся, що цю грань ми не перетнемо.

Науково-популярні журнали – це видання, що сприяють розвиткові науково-гуманістичного світогляду молоді, творчої особистості, формують потяг до знань, виховують освічену, гідну людину.

Бажаєте жити в освіченому, високорозвиненому суспільстві? Бажаєте пишатися своєю державою не лише завдяки спортивним досягненням? Почніть з малого. Читайте наш журнал. Пишіть до редакції, про що вам цікаво прочитати. Та пробуйте писати статті в журнал, це корисно та цікаво.

Тамара БЄЛИХ