За матеріалами наукових досліджень

Слово алкоголь походить від арабського «аль-коголь» і перекладається як дурман, злий дух. Алкоголізм – це хвороба не фізична, а духовна, охопила цілі нації і континенти і забирає найцінніше – нашу молодь.

Пияцтво та алкоголізм мають свою давню історію. Люди дізналися про їх негативні наслідки не менш ніж за 8 000 років до нашої ери.

Вперше спирт (від лат. spiritus – дихання, дух, душа) з вина отримали у VI-VII століттях арабські хіміки. А першу пляшку міцного алкоголю – горілки, як свідчать історичні джерела, виготовив араб Ракез у 860 році.

Відомий учений, невролог, морфолог і фізіолог нервової системи, психолог професор В.М. Бехтєрєв відзначав: «Зло, що відоме під назвою алкоголізму, має величезне державне значення, бо виразно можна сказати, що разом з розвитком алкоголізму знижується в країні як фізична, так і розумова енергія та працездатність населення, внаслідок чого послаблюються економічні сили країни і разом з тим падає його моральність, що виражається збільшенням числа злочинів».

Понад 3 млн смертей, спричинених наслідками зловживання алкоголем – це  близько 5,3% всіх смертей на планеті за рік, серед яких ¾ припадає на чоловіків. Смертність від інших причин така:  2,5% летальних випадків у світі спричинили ДТП, 1,8% – СНІД, а 0,8% – насильство, підрахували аналітики ВООЗ.

Англійський політик і філософ Ф. Бекон (1561-1626 рр.) відзначав, що «ніякі напасті і злочини не знищують стільки народу і народного багатства, як пияцтво».

На проблему пияцтва та його наслідки у нашій країні звернули увагу дуже давно. Так, більше 100 років тому навіть було створено підручник для всіх типів шкіл «Збірник задач на протиалкогольну тематику» (посібник для викладання арифметики в нижчих школах усіх відомств / укл.: М. М. Бєляєв, С. М. Бєляєв. Москва, 1914).

За даними ВООЗ середній світовий показник вживання алкогольних напоїв складає 6,1 літрів на особу на рік, а в Україні цей показник є одним із найвищих у світі (15,6 літрів на особу на рік за даними 2018 р.).

Чистий алкоголь у дозі 500 г викликає смерть людини, вага якої становить 64 кг. В дитячій популяції смертельною є доза алкоголю для годовалої дитини – 100 г горілки, для підлітка – 0,25-0,5 л горілки, а для дорослої людини вагою 70 кг – 1 л  43-градусної горілки.

Давньогрецький учений і філософ Аристотель підкреслював, що жінки-п'яниці народжують п'яниць.

Офіційні дані стверджують, що щорічно від алкоголю гине 98 000 чоловік – у цю цифру входять захворювання, що пов’язані з алкоголізмом, автомобільні катастрофи, самогубства, вбивства, скоєні через надмірне вживання алкоголю та інші. Жоден наркотик не може «похвалитись» таким масовим знищенням молодих людей, як алкоголь. Лінія підліткового алкоголізму у 60-і роки минулого століття впевнено поповзла угору, і деякі батьки полегшено зітхали, коли дізнавалися, що їх діти «всього лише» п’ють – ось що означає легальність алкоголю! Навіть сьогодні батьками заохочуються до випивки діти, оскільки «незаборонений плід» буде не таким «солодким».

Причини першого залучення до алкоголю дуже різноманітні. До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають «для апетиту», «лікують вином», або ж дитина сама з цікавості приймає його на пропозицію своїх однолітків. У старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні мотиви: «свято», «день народження», «гості» і таке інше, а починаючи з 14 – 15 років з’являються такі: «незручно було перед хлопцями», «друзі вмовили», «за компанію», «для хоробрості».

У цілому мотиви вживання дітьми спиртного поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежить бажання наслідувати товаришів, цікавість та інше, а формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, зокрема, бажання бути, «як усі». Віковими особливостями школярів можна також пояснити і вживанням ними спиртних напоїв «для хоробрості» – майже герої! Цей мотив пов’язаний із відсутністю у неповнолітніх життєвого досвіду, знань, які давали б їм можливість вільно спілкуватися з іншими (наприклад, з особами старшого віку, дівчатками). Крім того, певній частині неповнолітніх притаманна така риса характеру як сором'язливість, що яскравіше виявляється у шкільному віці, ніж у зрілому. Звідси переоцінка таких якостей особистості, як сміливість, фізична сила. У нетверезому стані сором’язливому починає здаватися, що він дуже сильний і сміливий, а це інколи призводить до брутальної поведінки.

Особливої уваги заслуговує друга група мотивів вживання алкоголю, що формують пияцтво як тип поведінки потенційних правопорушників. До цих мотивів належить прагнення позбутися нудьги, і у підлітків цієї категорії втрачений або істотно послаблений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадською роботою.

Алкоголь діє на психіку багатьма способами, наприклад, він пошкоджує органи травлення та кровообігу, головний та спинний мозок й інші органи людини. У першу чергу і більше всього під дію алкоголю підпадає кора головного мозку. Алкоголь уповільнює циркуляцію крові в судинах мозку, приводячи до постійного кисневого голодування його клітин, внаслідок чого настає ослаблення пам'яті і повільна психічна деградація. У судинах розвиваються ранні склеротичні зміни, зростає ризик крововиливу в мозок. При цьому також порушується координація рухів, і людині стає все важче контролювати свою поведінку, ось тому і трапляється так, що здається, ніби алкоголь робить щасливішою людину, здатною до рішучіших дій, але це не зовсім так, точніше, зовсім не так...

Зловживання алкоголем викликає підвищення рівня холестерину в крові, стійку гіпертонію і дистрофію міокарда. Серцево-судинна недостатність ставить хворого на край могили, через алкогольну міопатію: розвивається дегенерація м’язів у результаті алкоголізму. Причини цього – не використання м’язів, погана дієта і алкогольне ураження нервової системи.

Печінка страждає від алкоголю найбільше: в результаті виникає запальний процес (гепатит), а потім і рубцеве переродження (цироз). Печінка перестає виконувати свою функцію по знезараженню токсичних продуктів обміну, виробленню білків крові та інші важливі функції, що призводить до неминучої смерті хворого. Цироз – хвороба підступна: вона повільно підкрадається до людини, а потім б’є, і відразу насмерть. Причина захворювання – токсичний вплив алкоголю.

Надзвичайно згубно позначається алкоголь на здоров’ї потомства алкоголіків. У дітей і внуків пияків зустрічаються, як правило, меланхолія, схильність до самогубства, ідіотизм, безплідність та інші пороки.Людина, яка вживає спиртні напої, завжди виглядає старше своїх років, її шкіра дуже швидко втрачає свою еластичність. Усі алкоголіки передчасно старіють, лисіють, обличчя їх вкриваються зморшками, руйнуються і випадають зуби, ніс синіє, щоки багряніють мереживом розширених судин. Хода стає хиткою, руки тремтять, одяг неохайний. За сучасним визначенням алкоголізм у його хронічній формі розглядають як захворювання, викликане систематичним вживанням алкогольних напоїв, що проявляється патологічним потягом до них, призводить до психічних і соматичних (тілесних) розладів. Хронічний алкоголізм – це розвинена стадія алкоголізму з яскраво виявленим синдромом похмілля. Формується він поступово – від кількох місяців до 1–1,5 і більше років. На початку похмільний синдром проявляється відчуттям дискомфорту, прискореним серцебиттям, пітливістю, тремтінням рук, тривогою, безпідставним страхом і навіть психозом, – саме так розвивається біла гарячка – алкогольний психоз.

На початку ХХІ ст. на сторінках різних періодичних видань масово з’являлись соціологічні дослідження та статистичні дані, що свідчили про незадовільний стан здоров’я українського населення, особливо серед дітей та молоді. З розвитком статистики як окремої галузі науки, її дослідження відіграли значну роль у з’ясуванні передумов та наступному вивченні проблеми формування навичок здорового способу життя, оскільки за її допомогою й було виявлено непомітні на перший погляд суспільні хвороби та негаразди, такі як: дитяча смертність та злочинність, алкоголізм та проституція, недотримання елементарних гігієнічних навичок та санітарних норм серед населення.

Особливо нагальними завданнями тогочасної школи у галузі здоров’язбереження стали боротьба зі шкідливими звичками, епідеміями, пропаганда санітарії та гігієни у школі й вдома. Саме тому початок ХХІ ст. характеризують зростанням уваги не тільки педагогів та лікарів до проблем охорони здоров’я дітей, але й широкої громадськості, що миттєво відкликалася на наукові дослідження даних проблем та шляхи їх подолання. У цей же період розпочався рух за формування поглядів на здоровий спосіб життя як певну систему, метою якої стало вирішення невідкладних суспільних проблем щодо збереження здоров’я всієї нації.

Зупинимося на основних питаннях охорони здоров’я, що піднімалися на сторінках періодичної преси окресленого періоду. На основі аналізу статей у найпопулярніших періодичних виданнях, які поширювалися на території українських земель («Світло», «Рідна школа» «Свободное воспитание», «Теория и практика физкультуры» тощо), можна констатувати, що проблема алкоголізму, особливо серед учнівської молоді, була однією з найширше висвітлених тем. Алкоголізм вважався соціальним лихом, яке різко гальмує суспільний прогрес та залишає глибокий слід у ньому як виродження наступних поколінь.

Серед причин, які стимулюють алкогольну залежність людей дослідники відзначали соціальні і психологічні фактори, а також вказували на масове незнання населенням негативного впливу алкоголю на людський організм.

До соціальних факторів, що сприяли розвитку алкоголізму в досліджуваний період, слід віднести масову міграцію сільського населення до промислових міст, зростання безробіття, відсутність мінімальних умов проживання, разючу класову відмінність, невпевненість у майбутньому тощо. Сукупність даних факторів стимулювало і стимулює людину до вживання алкоголю, який допомагає «зняти стрес, розслабитися». Хоча, звертаючись знову до даних статистики, дослідники дійшли невтішних висновків: у стані алкогольного сп’яніння здійснено найбільше крадіжок, зґвалтувань, убивств, самогубств.

Поміж психологічних факторів вживання алкоголю І. Сажин виокремив хибне уявлення людей про фізіологічну потребу в алкоголі, з причини збуджуючої дії, надання сил та збільшення витривалості організму. На його думку, під вплив алкогольної залежності легко попадають слабохарактерні люди, неврастеніки та ті, хто має алкогольну спадковість. Важливим психологічним чинником алкоголізму є також і моральна та духовна невдоволеність людини. Ця невдоволеність, з одного боку мотивує психологічно сильну людину до розвитку та самовдосконалення, а з іншого – сприяє алкогольній залежності у слабохарактерної, неврівноваженої людини.

Окрім критичних статей у пресі про негативний вплив алкоголю на організм людини у досліджуваний період з’являється ряд брошур для вчителів та безкоштовних додатків до журналів для самовиховання, у яких друкували методичні рекомендації щодо боротьби з алкоголізмом у школі та сім’ї. Важливим елементом цих досліджень стало виявлення негативних наслідків, до яких може призвести надмірне вживання алкоголю, особливо у юному віці.

У праці просвітителя, педагога Івана  Івановича  Горбунова-Посадова чітко виокремлено основні негативні наслідки вживання алкоголю: вплив на ріст дитячого організму, зниження імунітету, працездатності, порушення травлення та терморегуляції організму, а також порушення розумової діяльності та неадекватне сприйняття навколишнього світу. У своїй «Азбуці тверезості» науковець навів також і приклади з життя, щоб переконливо довести правильність власних висновків. Зокрема, аналізуючи шкідливий вплив алкоголю на ріст людини, він провів експеримент на рослинах. Поливаючи рослини алкогольною сумішшю протягом кількох тижнів, було виявлено, що алкоголь заважає утворенню хлорофілу, без якого неможливе існування рослин. Проводячи аналогію, автор доводить, що і дитячий організм не може повноцінно розвиватися під впливом алкоголю, який сприяє уповільненню його росту. Автор також зосереджує увагу на негативних наслідках алкоголізму не тільки для кожної окремої людини, але й для суспільства та держави.

Отже, І. Горбунов-Посадов, аналізуючи статистичні дані, вказав на те, що щорічно люди витрачали більш одного міліарда рублів на алкогольні вироби, а це є однією з причин народної бідності. Держава також витрачає значну суму грошей на утримання жебраків, убогих, малолітніх злочинців та сиріт, батьки яких у більшості вживали алкоголь. Багато виробничих травм стаються у стані алкогольного сп’яніння, а держава, у свою чергу, опікується такими людьми. Тому обов’язком кожного громадянина є допомагати власним прикладом іншій слабшій людині для покращення умов життя усього народу.

Як показав аналіз тогочасної літератури, шкідливий вплив алкоголю на людський організм був визнаний як лікарями, педагогами, громадськістю, так і міністерствами та урядом. Перед суспільством постало нове важливе питання: боротьба з алкоголізмом. Зарубіжний досвід вказував, що боротьба з цим явищем лише на законодавчому рівні, зокрема заборона вживання й продажу алкоголю, приведе тільки до «тіньових» грошових махінацій та нелегальних способів виробництва і збуту.

Через надмірне вживання алкоголю країною поширювалися різні хвороби, що призводили до летальних випадків; у школах навчалася велика кількість розумово відсталих дітей; тюрми переповнювалися людьми, які вчинили злочини у нетверезому стані тощо. У пресі лунали неодноразові заклики до боротьби з алкоголізмом, як соціальним злом, проявлялося енергійне прагнення передових верств населення виступити на захист збереження здоров’я людини від шкідливих звичок.

Пильна увага широкого загалу до даної проблеми стимулювала науковців до пошуку шляхів боротьби з алкоголізмом, важливу роль у якій відводили сім’ї та школі. Педагоги вважали, що саме школа, за підтримки батьків, повинна проявляти ініціативу в антиалкогольній боротьбі шляхом створення спеціальних протиалкогольних товариств, читання роз’яснювальних лекцій, пропаганди здорового способу життя. Виховний вплив подібних заходів на формування особистості повинен стати рушійною силою, що може змінити не тільки долю окремої людини, але й цілого народу.

Спеціальні товариства боротьби з алкоголізмом у школах створювалися за аналогією до зарубіжних, досвід роботи яких широко висвітлювали на сторінках вітчизняних періодичних видань. Основною метою антиалкогольних товариств, що існували на теренах нашої держави, було вберегти молодь та підростаюче покоління від негативного впливу алкоголю. Кожне товариство мало власний статут, в якому були прописані основні його положення та завдання. Зокрема, у статуті антиалкогольної організації «Зоря» зазначено, що її пріоритетним завданням було не боротьба з алкоголізмом, а переорієнтація молоді на моральні цінності та турботу про власне здоров’я.

Заняття різноманітними видами спорту, екскурсії, музика, мистецтво стали визначальними факторами боротьби із шкідливими звичками серед молоді. Предмети засідань організації ділилися на дві групи. До першої входили підготовка наукових рефератів та доповідей, дискусії та читання наукової літератури, до іншої – дружня бесіда, виконання музичних, драматичних або сатиричних творів.

На основі аналізу тогочасних зарубіжних джерел з питань антиалкогольного руху, вітчизняний педагог А. Верниус зробив важливий висновок: найкращим способом проти різних видів шкідливих впливів тогочасного суспільства на формування особистості слід визнати необхідність посилення уваги дітей до фізичних вправ, гімнастики та спортивних ігор. Саме фізична культура є основою збереження здоров’я та пропагандою здорового способу життя.

Отже, формування поглядів на здоровий спосіб життя ставало обов’язковою нормою не тільки навчальних закладів, а й громадських організацій. Укладання підручників та методичних рекомендацій щодо вирішення проблеми охорони здоров’я дітей в частині боротьби з алкоголізмом стало нагальною потребою даного періоду. Майже всі наукові дослідження вказували на згубний вплив алкоголю на розвиток молодого організму, тому й формування здорового способу життя було важливою справою для школи, сім’ї, громадських об’єднань.

Як видно з вищенаведеного, серед причин безвідповідального ставлення молоді до здоров’я можна виділити такі: незнання особливостей свого розвитку; відсутність систематичної, цілеспрямованої просвітницької роботи в цьому напрямі, відсутність у дітей спеціальних знань, переконань у необхідності додержання здорового способу життя, нездатність обмежити вплив руйнівних факторів, що призводять до втрати здоров’я. Підростаюче покоління не володіє достатнім рівнем знань про способи збереження та зміцнення здоров'я, у них не сформовані навички здорового способу життя, багато хто не здатний оцінити вплив факторів навколишнього середовища на здоров’я людини. На формування навичок здорового способу життя впливає діяльність людини: її прагнення досягти поставленої мети, реалізувати власні амбіції чи бажання. У сучасних реаліях тривогу викликає несформованість у молоді стійкої мотивації на тривале, здорове життя. Невміння визначати мету, небажання організувати власне життя поряд з проблемою неробства та лінощів стало одними з рушійних факторів викорінення негативних звичок, які шкодять фізичному та психічному здоров’ю кожної людини. Тож обов’язком кожного вихователя як у досліджуваний період, так і на сучасному етапі є вивчення природи утворення людських звичок, бажань та прагнень, особливо у ранньому віці. Боротьба зі шкідливими звичками, що вже укорінилися, не завжди є під силу батькам чи вихователям. Сподіватися їх подолати моральними мотивами можна тільки тоді, коли вони знаходяться в стані прихованого бажання. Тому для сучасної педагогічної науки важливим елементом формування гармонійно розвиненої особистості та здорової нації загалом є закладення основ навичок здорового способу життя на ранньому етапі розвитку.

Про зростання вживання алкогольних напоїв підлітками і молоддю на початку ХХІ ст. красномовно свідчать багаторічні дослідження, проведені в США, Канаді, Німеччині та інших країнах. Наприклад, серед опитаних 1000 підлітків (16-18 років) щодо споживання ними алкоголю, які походять з сімей, де старші вживали алкоголь – 94% регулярно вживали алкогольні напої, інші 6% мали до нього виразну схильність; відповідні дані для дівчат були 68 і 32%. Важливим негативним чинником була бездоглядність дітей. Серед підлітків 16-18 років, чиї батьки не знаходили часу для спілкування з ними, 65% хлопців і 62% дівчат регулярно вживали алкоголь. Відомо, що батьки часто не підозрювали про те, що їхні діти зловживали спиртними напоями. Щодо регулярного вживання алкоголю дітьми поза святами, багато батьків не були інформовані (у 58% випадків для віку 10-14 років, в 35% випадків для віку 14-16 років, в 11% випадків для віку 16-18 років). Причин для виникнення підліткового алкоголізму достатньо: усі періоди життя дитини – закінчення школи, дні народження, весілля – супроводжуються випивками. Програмування культури споживання алкогольних напоїв починається з самого раннього віку. Знайомство з алкоголем відбувається в домашньому колі під час свят. При цьому дорослі часто не фіксують, що діти в усьому їх наслідують, особливо батьків, як найближчих і найавторитетніших людей. У сім'ях, де в свята та дні народження традиційно вживається спиртне, діти сприймають алкогольне гуляння, як природне явище.

У підлітковому періоді молоді люди ще більше наслідують старших. Алкоголь стає для підлітків методом самовираження, за допомогою якого вони намагаються бути сильнішими, більш розкутими, упевненими в собі, самостійними і незалежними. Відповідно, питання виховання є одним з основних у психологічній профілактиці підліткового алкоголізму. Фахівці зазначають, що більша кількість підлітків-наркоманів, що страждають на різні форми наркоманії, переходять до зловживання алкоголем. Порівняльне дослідження показало тенденцію до збільшення дітей, що п'ють у віці до 15 років – з 0,3 до 2,1%, тобто у 7 разів (тими, що сильно п'ють, вважаються підлітки, які в останніх 2 місяці напивалися більше 5 разів). Дитячий організм дуже чутливий до алкоголю навіть у невеликих дозах, оскільки його ферментна система ще не сформована, як у дорослої людини. Алкоголь дуже грубо втручається у процес становлення несформованого підліткового організму і певною мірою деформує особистість. З'являється так звана психічна залежність, коли підліток починає цікавитися не просто випивкою в компанії, а намагається з її допомогою вирішувати свої проблеми: заспокоїтися після сварки з батьками, познайомитися з дівчиною.

Найстрашніше в даному випадку, коли підліток п'є заради стану сп'яніння як такого, що є ознакою дуже глибокої стадії психічної залежності. У клінічній літературі перераховують такі риси молодих людей, хворих на алкоголізм: збудливість, агресивність, імпульсивність, депресивні реакції, сексуальні збочення, швидкий розвиток порушень соціальної адаптації, вузьке коло інтересів, асоціальні тенденції, емоційне огрубіння, конфлікти з батьками. Часто вживаючи спиртне, підліток постійно знаходиться у стадії отруєння – алкоголь є сильною отрутою, в тканинах усіх органів накопичуються знезаражені речовини, що заважають подальшому зростанню і розвитку організму. За останні десять років «пивних алкоголіків» в Україні стало вдесятеро більше. Якщо 10-15 років тому хворих з такою залежністю було один-два на сто алкоголіків, то зараз – більше десяти. У «пивну» залежність все частіше потрапляють підлітки і молодь. Невипадково Всесвітня організація охорони здоров'я назвала Україну лідером Європи з підліткового алкоголізму. За інформацією Міністерства охорони здоров'я України, в країні 1% дітей 12-13-ти років щодня вживає алкогольні напої. Це в основному пиво, як найдешевший і доступний вид алкогольного напою.

Вже в 14-15- річному віці у молодих людей виникають проблеми, пов’язані з алкоголізмом. Першим кроком до діагнозу «алкоголізм» стає саме пиво, – стверджують лікарі-наркологи. Спочатку підліток п'яніє від однієї пляшки напою з солоду, потім йому треба більше. І хоча пиво вважається слабоалкогольним напоєм, лікарі це заперечують. Лікарі-наркологи стверджують: «Одна пляшка пива – це 50 мл горілки, а 9% пива – це 100 мл горілки, до того ж часте вживання пива погано впливає на роботу серця, вбиває нервові клітини головного мозку, знижує статеву функцію. Етанол (основа алкогольних напоїв) – за деякими особливостями центральної дії близький до наркотичних анальгетиків і транквілізаторів.

Науковці Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вважають, що боротьба з алкоголізмом і пияцтвом потребує комплексного підходу і зусиль багатьох суб’єктів соціальних відносин як на рівні сім’ї, так і на рівні держави, а саме: педагогічного впливу, просвітницької роботи з молоддю, зміни культури суспільства, подолання спротиву суб’єктів господарювання, які зацікавлені у легальному виробництві та продажі алкоголю, його рекламуванні, а також зміни підходів держави, яка значною мірою формує свій бюджет за рахунок податків на алкогольну продукцію, що є аморальним і породжує різні негативні явища у сфері економіки та правопорядку.

Ситуація з алкоголізмом і, зокрема, дитячим та юнацьким, є парадоксальною. З одного боку, це проблема соціальна, з іншого – особистісна, яка тягне за собою справжні трагедії. Але на усіх цих рівнях пияцтво формує залежність: на індивідуальному рівні – у формі алкоголізму, на соціальному – у формі особливостей культури, усталених у певному соціокультурному просторі мотивів споживання алкоголю і пов’язаних з ними традицій, на державному та економічному рівнях – у вигляді звички формувати прибуток за рахунок виробництва та продажу алкоголю. Отже, боротися з алкоголізмом та пияцтвом повинні і громадськість, і держава, і сім’я, і кожен окремий громадянин.

Звичайно, боротьба з пияцтвом повинна ґрунтуватися на антиалкогольному законодавстві, яке б встановлювало відповідальність за порушення, пов’язані з оборотом алкоголю, його вживанням, популяризацією і рекламою, заохочувало до тверезого способу життя, надавало переваги тим членам суспільства, які не вживають спиртні напої, а також робило б економічно невигідним як виготовлення та продаж, так і споживання алкогольної продукції  на індивідуальному і на загальнодержавному рівнях.

Відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, нацією, що вимирає, вважається така, яка вживає понад 8 л чистого спирту на душу населення впродовж року. У 2009 р. ВООЗ провела опитування школярів у 41 країні світу щодо вживання спиртного. Україна в списку виявилася першою (!). 40% дітей від 14 до 18 років в Україні регулярно вживали алкоголь. За даними тієї ж ВООЗ 2018 року Україна також посіла перше місце (!) у світі за рівнем дитячого алкоголізму.

Дія алкоголю призводить до зниження чутливості зорового і слухового аналізаторів, погіршення здатності активно зосереджуватися, збільшується час для прийняття рішення, порушується координація рухів, зростає кількість помилок при виконанні звичних робочих операцій, знижується критична оцінка своєї діяльності. Знижується розумова працездатність на 12-15% , а у деяких людей і до 25%. Зловживання алкоголем веде до розвитку захворювань як центральної, так і периферичної нервової систем.

ОТЖЕ, ВИСНОВОК, ПАНОВЕ !

Насправді алкоголь – отрута! Вихід продуктів взаємодії із травною системою людини різний: від 4 до 12-15 років, обумовлено це тим, що утворюються такі речовини: 1) вільний ацетон; 2) ацето-оцтова кислота; 3) три-гідро-ацетооцтовий формальдегід (творожистий, важко розчинний осад, який осідає в органах). Саме завдяки останньому з перерахованих речовин встановлена шкала виходу їх з організму, готові про них дізнатися? Тоді поїхали: 4 роки – коньячні спирти; 6 років – горілка; 8-9 років – вино червоне, біле та рожеве, портвейн; 10-12 років – вино ігристе (будь-яке), пиво; І 15 років – баночні коктейлі. Ось вам і "Культурне питво" з погляду біохімії. Чи є іще питання?

На сьогоднішній день численними клінічними спостереженнями і експериментальними даними доведено, що практично немає такого органу, який не піддавався би токсичній дії алкоголю. Всмоктування алкоголю починається вже в порожнині рота, а потім у шлунку і тонкому кишечнику, звідти він поступає у кров і розноситься по всьому організму. Алкоголь нерівномірно розподіляється по органах і тканинах. Найбільша його концентрація виявляється в головному мозку і печінці. Якщо концентрацію алкоголю у крові прийняти за 100%, то в головному мозку його буде до 150%, в печінці – 120%. Чим більша доза алкоголю, прийнятого всередину, тим тривалішим здійснюється його розпад.

Треба ставитись з повагою до свого організму та поважати здоров'я оточуючих, тому що шкідливі звички однієї людини негативно впливають на організм іншої. Пам'ятайте: здоров'я, справжня радість життя і щастя не сумісні з тютюном, наркотиками і спиртними напоями. Живіть здоровим життям! Дайте змогу вашим дітям і онукам народитись здоровими і щасливими!

Л.А. Карамзіна, доктор біологічних наук, ДУ «Інститут громадського здоров’я» ім. О.М. Марзєєва НАМН України