Шукання скарбів відоме з давніх часів і зберігається до теперішнього часу. Однак це захоплення не можна оцінити тільки позитивно. Насамперед тому, що шукач скарбів, на відміну від справжніх археологів, часто знищує важливі артефакти – свідоцтва історичних подій, життя народів. Для одних знахідка скарбу є визначним науковим відкриттям, національною чи релігійною реліквією, а для інших важлива їхня ринкова вартість.
металошукача
Прилади для шукачів скарбів
В історіях про скарби часом неможливо відрізнити правду від вигадки. Про заховані та втрачені скарби та реліквії різних часів, загублених та знайдених у різних країнах, про археологічні знахідки, про ювелірні вироби, монети та статуетки написано сотні книг та оповідань, знято десятки фільмів. Про них можна дізнатися з численних газет, журналів, карт та інших справжніх та фальшивих документів. (Іноді дуже дрібним шрифтом чесно друкують: "За інформацію відповідальності не несемо").
отримав професію металошукача.
Фото: Chasing Innovation
А для пошуку покладів заліза в Китаї ще з давніх-давен застосовували магнітні приладчики. У минулому столітті широке застосування отримали металошукачі, що реагують на дрібні вироби (наприклад, монету), приховані під землею.
Напевно, всім відомо, що в сьогоднішніх війнах для ураження техніки і людей дуже ефективно використовуються дрони. Досягнення військової техніки ХХ1 століття вже використовували для полювання на скарби.
У Китаї, в «Новинах дня» в порталі New Atlas повідомили, що Китайська компанія Chasing Innovation випустила підводний дрон Dory Explore, який відрізняється від стандартної моделі Dory наявністю металошукача та мережі для збирання "скарбів". Цей апарат вагою 1,1 кг може занурюватись на глибину 15 м, пов'язаний електричним кабелем з буєм Wi-Fi, який буксирується поверхнею.
керується джойстиком.
Фото: Chasing Innovation
Таке озброєння має великі перспективи у пошуку скарбів. Так, наприклад, відомо, що французька агенція з оборонних закупівель замовила у компанії Exail глибоководні розвідувальні безпілотники A6K-M, здатні занурюватися на глибину 6000 метрів.
Покарання за скарб
А найбагатший скарб Східної Європи не довелося розшукувати та викопувати. Ця неймовірна подія сталася на початку минулого століття. 11 червня 1912 року на полі біля села Мале Перещепине на Полтавщині (Україна) хлопці пасли корів. Раптом нога хлопчика провалилася в якусь ямку.
Вгорі праворуч - особистий перстень
з монограмою Кубрата
Золото, кування, орнаментальні смуги
напаяні на основу
Про те, що було далі, розповів Анатолій Береза, учитель історії місцевої школи. 1965 року він сам був учнем цієї школи та запам'ятав розповідь діда Карпа Івановича Моджари про те, як вони знайшли знаменитий скарб: «Карп та його друг Федя Деркач, пасли корів. На піщаному пагорбі Карпана нога раптом кудись провалилася. Виявилося, вона потрапила до глечика з широким горлом. У ньому лежали прикраси. Проте хлопців не дуже вразила знахідка. І вони продовжили пасти корів. Увечері переклали персні та браслети в торбу, прив'язали до глечика мотузку і потягли до села. Батько Карпа, побачивши скарби, запідозрив, що хлопчики вкрали це з церкви. (Ось приклад неминучого покарання: Ф. Деркач помер у війні з Німеччиною). Вранці батько вирушив до священика розповісти про глечик. Батюшка повідомив про незвичайну знахідку владі до Полтави. Археолог і поліцейські приїхали лише за два дні. Тож селяни мали час прихопити щось із скарбу. Поліція почала ходити по хатах, вилучала монети, посуд, персні, браслети, наші гривні з дорогоцінних металів. Також зброя, пояси, сагайдаки для стріл, сідла та збрую, вкриті золотом. Усі багатства були закопані не глибоко. Звісно, всього, що розкопали селяни, вилучити не вдалося.
Батьки хлопчиків, які знайшли скарб, отримали велику винагороду – по 30 тисяч рублів. (Корова тоді коштувала 60 рублів, а літр соняшникової олії – 40 копійок).
рукоятка і піхви зроблені із золота
Речі з Перещепинського скарбу забрали до Ермітажу. В одну залу вони не умістилися. Довелося зайняти частину другої.
(Із всеукраїнської газети болгар «Роден край», видається в Одесі (Україна).
Подарунки володарю Великої Болгарії
Так багато різноманітних виробів із золота, срібла, дорогоцінного каміння раніше ніде не знаходили. В Українському степу знайшли понад 800 золотих та срібних речей, а також залишки зброї та дерева. Перещепинський скарб містить речі IV-VII століть – давньогрецькі, візантійські, перські, північнокавказькі та інші.
Ніжки складної форми з бубном усередині
припаяні
Загальна вага золотих речей була 25 кг, срібних – 50 кг. Начебто невідома сила вирішила повернути історії доказу могутності та багатства того, хто тут похований. Серед перещепинського золота та срібла знайшли кістки чоловіка, залишки дубових брусів із уривками шовкової тканини, затканої золотими нитками. Мабуть, це був дерев'яний саркофаг, обшитий тканиною і фанерований пластинами золота. Розрахували, що цих пластин там якраз стільки, щоб прикрасити ними саркофаг.
Вчені встановили, що у Малого Перещепіно похований хан Кубрат – засновник Великої Булгарії. На перській страві викарбувано профіль Шапура II (309-379). На кільці з печаткою – грецька монограма – «Куврат патрикій». На рукоятці меча є хрестовий візерунок Візантійської церкви. У ньому багато інших візантійських виробів — страви, глеки, ювелірні прикраси, монети….
У той час Болгарія була великою, могутньою і багатою державою на території від Уралу і Волги і до кордону з Візантією. Знахідки були доказом того, що писали в документах. Так, у літописах згадують участь болгар у війнах Візантії. Коли візантійський імператор Іраклій розпочав війну із сильною державою Персією, Кубрат направив на допомогу союзникам сорокатисячну кінноту. Перемога над персами принесла величезні трофеї. Частину імператор Візантії відправив правителю болгар і віддав йому за дружину свою дочку Євдокію.
хану Кубрату встановлено у 2001 році
у селі Мале Перещепине.
Володарі Великої Болгарії отримували подарунки із багатьох країн. Але частину виробів зі скарбів вченим не вдалося ідентифікувати. Невідомо, де їх виготовили. Найімовірніше – це робота власних золотошукачів, ливарників, ковалів, ювелірів. І тому там ставили особисті знаки та символи правителів Болгарії. І, звичайно, деякі вироби зберігали та використовували нащадки Кубрата.
Такі випадки відомі. Особистий знак київського князя Ярослава Мудрого (правил у ХІ столітті) має схожість зі знаком Кубрат-хана. А малюнки на поясних бляшках, знайдених поблизу Старої Ладоги та на околицях Суздаля (Росія), збігаються з зображеним на поясному наборі з Перещепинського скарбу. Це реальне підтвердження того, що на той час там були волзькі булгари.
Історію треба знати
З часу знахідки скарбу пройшло багато часу. На місці поховання володаря Великої Болгарії нічого не лишилося. У 2001 році у Малому Перещепині з ініціативи редактора місцевої газети Д.І. Костовий було встановлено пам'ятник Хану Курбату. У самому селі створено Болгаро-український музей School museum of the Ukrainian-Bulgarian friendshi
7 квітня 2021 року невідомі вандали зруйнували комплекс, підірвали основу. Вони сподівалися знайти скарб. Невігластво. Незнання історії призвело до злочину. Даремно «працювали» і ризикували. МЗС Болгарії опублікувало заяву, де засудило акт вандалізму.
Каріна Момчилова, магістр, Болгарія
Засновник та видавець