Термін «астробіологія» вперше запропонував відомий радянський вчений, академік Гавриїл Адріанович Тихов (1875—1960) ще в 1953 році. Це слово утворене від трьох давньогрецьких слів: астрон — зоря, біос — життя, логія — вчення.
Сам Г. А. Тихов провів цілу низку досліджень, намагаючись знайти рослинне життя на Марсі й Венері. У наш час учені проникають далеко в глибини космосу, знаходячи там цеглинки живого.
На початку цього року цікавий результат з астробіології здобули німецькі (Інститут позаземної фізики ім. Макса Планка; м. Ґархінґ) та іспанські (Іспанський центр астробіології; м. Мадрид) науковці. Вони досліджували молекулярну хмару поблизу центра нашої галактики Чумацький Шлях. Ця молекулярна хмара міститься на відстані приблизно 27 тисяч світлових років від Землі, у ній активно формуються молоді зорі, тобто вона є областю зореутворення.
Німецькі та іспанські вчені виявили там складну 13-атомну молекулу C6H6S, це речовина тіепан (thiepine) — кільцеподібний сірковмісний вуглеводень, що утворюється в біохімічних реакціях. У космосі її знайдено вперше. Молекула тіепану є найбільшою сірковмісною молекулою, коли-небудь виявленою за межами Землі, а це додає аргументів на користь гіпотези про космічне походження життя на нашій планеті.
Щоб переконатися в наявності цієї речовини в області зореутворення, дослідники доповнили астрономічні спостереження лабораторними експериментами, синтезувавши молекулу в лабораторії. Вони отримали молекули тіепану, піддавши рідкий тіофенол (C6H5SH) дії електричного розряду, після чого дослідили радіочастотне випромінювання отриманих молекул тіепану (C6H6S).
У чому ж цінність описаного відкриття? Досі астрономи виявляли лише невеликі сполуки сірки з шістьма атомами (або й меншою кількістю атомів) у міжзоряному просторі, які відіграють важливу роль у білках та ферментах. Однак ученим не вдавалося виявити більші молекули, що містять сірку, такі як тіепін, — через це був розрив між типами органічних речовин, знайдених у метеоритах, та речовин, виявлених у космосі. А нещодавно виявлена молекула тіепіну якраз структурно пов'язана з молекулами, знайденими у зразках метеоритів.
Дослідники вважають, що їхнє відкриття — це перше однозначне виявлення складної кільцеподібної молекули, яка містить сірку, у міжзоряному просторі; воно є важливим кроком до розуміння хімічного зв'язку між космосом та будівельними блоками життя. Цей науковий результат показує, що молекула з 13 атомів, яка структурно подібна до тих, що містяться в кометах, уже існує в молодій беззоряній молекулярній хмарі. Звідси випливає, що хімічна основа для життя починається задовго до утворення зір.
Л.М. Свачій, кандидат фізико-математичних наук, Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ.
Засновник та видавець