Музей засновано у 1970 році у будинку, де народився Сергій Павлович Корольов. Спочатку це був окремий Меморіальний будинок-музей, А у 1987 році поруч збудували приміщення для ракетно-космічної експозиції. У 2021 році цьому музейному комплексу надано статус національного.
Місце, де знаходиться музей, можна визначити здалеку. У його експозиції біля будівель розташовані ракети Р-5В і Р-12.
для геофізичних досліджень у верхніх
шарах атмосфери Землі
Одноступінчаста рідинна ракета Р-5В для геофізичних досліджень у верхніх шарах атмосфери Землі створена у ОКБ-1 під керівництвом С.П. Корольова. А її основа – це перша в світі бойова балістична ракета Р-5М, що була носієм ядерного боєзаряду. Її кодова назва НАТО — SS-3 «Shyster»).
Це ілюстрація діяльності Корольова. А колись світ дізнався про роботи секретного конструктора із офіційних повідомлень:
27 серпня 1957 року відбувся запуск першої у світі міжконтинентальна балістична ракета Р-7;
4 жовтня 1957 року запущено першого в історії штучного супутника Землі. Супутник відправив радіосигнали, які вчені використовували для вивчення іоносфери;
12 квітня 1961 року здійснено перший космічний політ на космічному кораблі «Восток» з першим у світі космонавтом Гагаріним Юрієм Олексійовичем;
12 жовтня 1964 року виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту;
18 березня 1965 року космонавт Олексій Леонов уперше в історії вийшов із корабля «Восход-2» у відкритий космічний простір;
1969-ті роки - перші космічні апарати серій «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії Космос, а також проєкт космічного корабля.
А хто ж створив цю ракетно-космічну техніку? Хто забезпечив успішні польоти? Ім'я Головного конструктора Сергія Павловича Корольова людство дізналося лише після його смерті. Офіційний медичний висновок було опубліковано 16 січня у газеті «Правда» (1966. № 16).
Меморіальний музей
Житомир, вулиця Дмитрівськая, 5. У цьому одноповерховому будинку 12 січня 1907 року народився видатний конструктор. За щасливими обставинами, будинок зберігся майже без істотних змін, хоча і потребував капітального ремонту.
Створити музей на його батьківщині! За це важливе, але дуже важке завдання взялися ентузіасти. Як зібрати документи, знайти експонати, показати обстановку? З часу народження пройшли не просто десятки років. З того часу змінилися епохи, пройнялися революції та війни. Як відтворити дух тогочасної доби? Як розкрити етапи життєвого шляху С.П. Корольова?
крісла і диванчик, етажерка, ліжко та інше. Обстановка відтворювалася за
спочпатку був відділом
краєзнавчого музею
Мама Марія Миколаївна та дядько Олександр Миколайвич Лазоренко показали будинок, де народився Сергій. Вони, а також вдова С.П. Корольова Ніна Іванівна і дочка Наталія Сергіївна передали для експозиції особисті речі Сергія Павловича: дитячі пінетки та рукавички, чорнильницю та свічники, які Сергій у юнацтві зробив з гільз власноруч, глобус, його особисті речі — ремінь від льотної куртки та льотні окуляри. який подарувала Сергію бабуся перед школою, глобус Місяця — подарунок вченому від Академії наук Німецької демократичної республіки, книги з його бібліотеки, сімейний фотоархів конструктора, нарукавну стартову пов’язку Головного Конструктора з його автографом і датою старту Юрія Гагаріна — 12 квітня 1961 р., його робочі нотатки та предмети побуту, які він брав з собою у лікарню та інше.
Знайшлися меблі кінця ХІХ — початку ХХ століть: стіл, стільці, сервант, крісла і диванчик, етажерка, ліжко та інше. Обстановка відтворювалася за спогадами та малюнками Марії Миколаївни.
Музей урочисто відкрили 12 квітня 1966 року - в День авіації і космонавтики.
Тепер усі можуть дізнатися про життєвий шлях конструктора, його родину, дитинство та перші мрії, які згодом стали справою всього життя.
Перша експозиція музею розмістилася лише у тій частині будинку, де мешкала родина Корольових.
про життя і наукову діяльність Сергія Павловича
Музей як космічний корабель
Будинок, де розміщена друга частина музею – експозиція «Космос», поряд із ракетою здається маленьким приміщенням.
Ракета Р-12 переведена в експозицію 29 березня 1989 року - тоді, коли інші зникали відповідно до договору між СРСР та США про знищення ракет середньої та малої дальності. Напис на постаменті Р-12: «Ракета Р-12 (8К63, за класифікацією НАТО — SS-4 Sandal).
З перших кроків відвідувач опиняється у просторовій метафорі польоту.
Значну участь у створенні та розвитку музею взяли президент Академії наук УРСР Борис Євгенович Патон та провідний спеціаліст ракетобудування Володимир Павлович Горбулін. У той час Горбулін працював в апараті ЦК Компартії України (зараз – академік, віце-президент Національної академії наук України). З 1980 року він завідував сектором ракетно-космічної та авіаційної техніки. Саме він у 1987 р. прийняв рішення про підтримку Музею космонавтики в Житомирі, сприяв його зв’язкам з підприємствами космічної галузі, активно включився у роботу над поповненням колекції.
Завдяки В.П. Горбуліну музей одержав 9 міліграмів місячного ґрунту. З кінця 1980-х років почали надходити експонати ракетної техніки. Деякі ракетні КБ та підприємства, родинні музеї передали в Житомир серію великогабаритних макетів і зразків космічної техніки. Зразок штучного супутника Землі «Ореол-3» з Південного машинобудівного заводу (наразі — ПМЗ ім. О.М. Макарова).
Інші були частиною перших радянських закордонних виставок (м. Лондон, 1979 р., м. Пхеньян, 1978 р.). Серед них — натурні макети спускного апарату космічного корабля «Восток», космічного корабля «Союз» і його орбітального відсіку, головного куполу парашутної системи космічного корабля «Союз ТМ-3», штучних супутників Землі «Електрон-1» та «Електрон-2».
«Вега-7», "Ве́га" (назва походить від слів
"Венера" і "Галлей"), призначені для вивчення
Венери та комети Галлея
Військова частина 14243 передала музею ракетний двигун ЖРД-214 конструкції В.П.Глушка та відсік управління ракети-носія «Космос», розробленої на початку 1960-х років в особливому конструкторському бюро № 586 (наразі — ДКБ «Південне» ім. М.К. Янгеля) на базі одноступеневої балістичної ракети Р-12.
Відомими вчені, військові і конструктори сприяли надходженню у фонди унікальних зразків космічної техніки і спорядження, зокрема — наземного аварійного запасу космонавтів (НАЗ), космічної їжі та засобів гігієни, космічних приладів, елементу сонячної батареї, першої ракети на гібридному паливі ГІРД-09. Соратники С.П. Корольова передали до музею справжній ракетний спектрограф і магнітометр.
Головним науковим консультантом у створенні експозиції був льотчик-космонавт СРСР Володимир Олександрович Джанібєков, генерал-майор авіації, який п’ять разів літав у космос в якості командира корабля. Свій перший політ він здійснив у 1978 р. на космічному кораблі «Союз-27». У травні 2000 р. В.О. Джанібєков, перебуваючи в музеї, написав символічний морський пейзаж — «Корабель мрії» — як уособлення вічного прагнення людини до звершень. Ця картина увійшла до філософсько-мистецької частини колекції музею.
космічного спорядження є скафандр
льотчика-космонавта Ю.П.Артюхіна,
який у липні 1974 р. здійснив космічний
політ з льотчиком-космонавтом
П.Р. Поповичем на космічному кораблі
«Союз-14» та орбітальній станції «Салют-3»
Спускова посадкова капсула «Союз-27» розташувалася відразу під макетом космічного корабля. Вона побувала на орбіті 1978 року, коли під час місії доставила на орбітальну станцію «Мир» космонавтів Володимира Джанібекова та Олега Макарова. Тепер ця капсула є місцем для автографів видатних космонавтів, які відвідують житомирський музей. Наприклад, на тепловому щиті модуля можна побачити підписи Володимира Джанібекова та Георгія Гречка. (Фото: via-regia.org.ua)
Поруч із справжнім посадковим модулем «Союз-27» розмістили макет посадкової капсули космічного корабля «Схід», в якому здійснив свою подорож перший космонавт планети Юрій Гагарін.
Радянський місячний ровер — «Луноход-2». відправленній на Місяць у 1973 році. Цікаво, що до розробки місяцехода доклали руку українські вчені. Так, в Інституті матеріалознавства ім. Францевич був розроблений матеріал на основі скла і металу, завдяки якому забезпечувалося надійне зчеплення коліс ровера з місячним грунтом.
предметами в музеї
Щоб показати зв’язок космонавтики зі шкільними предметами в музеї проводять інтегровані уроки. Під час уроку повторюють вивчений у школі матеріал, поділяться лайфхаками для полегшення навчання тематичним відео, знайомлять з експонатами і проводять захоплюючі експерименти. Тематика уроків: “Космічна біологія” (розділ ботаніка) для учнів 4-7 класів; “Космічна англійська” (тема: Space Vocabulary) для учнів 3 класів; “Космічна математика” (теми: таблиця множення, дроби, відсотки) для учнів 6-7 класів;– “Астрономія” (тема: Сонячна система) для учнів 1-4 класів. Під час інтерактивних занять для школярів в експозиційній залі «Космос» використовується більший голографічний 3D-проєктор. Окрім цього, з грудня 2025 року музей використовує нові VR-окуляри, які дозволяють гостям здійснювати віртуальні космічні подорожі та «відвідати» інші планети.
Основна наукова діяльність музею спрямована на вивчення внеску української науки у космонавтику, зокрема на прикладах діяльності ДКБ «Південне» ім. М.К. Янгеля та НВО «Південмаш» ім. О.М. Макарова, підприємств космічного приладобудування Харкова і Києва, експериментів Інституту електрозварювання й досягнень у космічної біології Інституту ботаніки НАНУ та ін.
Більш детальніше з діяльністю Національного музею космонавтики імені С.П. Корольова можна ознайомитися на його офіційному сайті.
О.М. Корнієнко, д.і.н., дійсний член НТШ
Засновник та видавець