Один із експонатів, що зберігаються в колекції Національного музею «Київська картинна галерея», змусив заглибитися у послужний список, а також обставини життя і творчості одного з успішних вітчизняних мореплавців. У науково-допоміжному фонді музею, куди потрапляють твори, що потребують додаткового дослідження й атрибуції, зберігається акварель із зображенням корабля, що виходить з гавані. Робота підписана і датована 1891 роком.
Підпис спочатку був прочитаний як А.Балтін. Але будь-яких біографічних відомостей або слідів творчості людини з таким прізвищем виявлено не було. При подальшому уважному вивченні було встановлено, що правильне прочитання підпису автора акварелі – Болтін.
Виявилося, що в деяких музейних та приватних зібраннях зберігаються роботи художника-аматора Олександра Арсентійовича Болтіна. Тематика його полотен та акварелей пов'язана з морським флотом. Але став знаменитим він не стільки своєю творчістю, скільки географічними відкриттями.
Народився Болтін 13 серпня 1832 р. в с. Георгіївське Псковської губернії в родині спадкових дворян. У 1849 р. 17-річний Олександр Болтін, після закінчення Морського кадетського корпусу, потрапив на Балтійський флот. У 1852 р. він був переведений у мічмани, в цьому чині здійснив навколосвітнє плавання на фрегаті «Паллада». Під час морського походу він замальовував береги, брав участь у складанні карт, один з мисів Корейського півострова був названий на його честь – мис Болтіна (нині – Мусудан). Відомий російський письменник І.О.Гончаров написав про О.А.Болтіна в своїх нарисах «Фрегат Паллада».
(1832 — 1901)
У 1857 році він стає командиром побудованого в Нью-Йорку пароплава-корвета «Америка». Саме з цим кораблем, на якому він ходив 8 років, пов'язані важливі події не тільки його життя, але й історії Примор'я.
Найбільш насиченою подіями була навігація 1859 року, в ході якої були відкриті бухти Находка, затоки Золотий Ріг, Америка, Уссурійський, Амурський, Слов'янський та Петра Великого, протока Босфор Східний, острів Руський. Була проведена велика дослідницька робота в затоці Петра Великого та ін.
У червні 1866 р., після 11-річної служби на Далекому Сході, Болтін був переведений на Балтику, служив в Кронштадті в 2-му флотському екіпажі. У березні 1870 р. в чині капітана 1 рангу Олександр Арсентійович за станом здоров'я вийшов у відставку.
Останні роки життя (імовірно з 1874 р.) О.А.Болтін проживав в Одесі за адресою: вул. Преображенська, 38. В Одесі Болтін вступає на службу до Російського товариства пароплавства і торгівлі капітаном пароплава «Аксай» і водить своє судно по Середземномор'ю. У непогожий день 21 жовтня 1875 р. пароплав «Аксай» затонув, зазнавши аварії біля берегів Сицилії. Провини капітана за те, що трапилося, комісія не знайшла.
в Сангарскій протоці в 1857 році.
1869. Папір, олівець. ЦВММ, Санкт-Петербург
Болтін продовжував служити в РТПіТ, пізніше – в канцелярії одеського градоначальника. Ця катастрофа, ймовірно, поклала кінець морській кар'єрі О.А.Болтіна. Він двічі, але даремно, подавав прохання в Морське відомство у Петербурзі про прийняття його знову на службу.
У 1889 р. Олександр Арсентійович був призначений брандмайором Одеської пожежної бригади. Болтін почав свою роботу з масштабної реорганізації пожежної справи в Одесі, місто було розбито на ділянки, які охороняла нічна варта. Це сприяло виявленню пожеж на ранній стадії та зменшенню шкоди від них. 23 квітня 1897 р. створюється добровільне пожежне товариство з пожежною командою "Дюківська" (названа за місцем розташування). Велика увага приділялася чищенню димарів. Пожежні команди за Болтіним отримали свій прапор.
Зароблені в морських подорожах хвороби давалися взнаки. У 1898 році, у віці 65 років, він вирішив покинути службу. Всі ці роки О.А.Болтін не переставав малювати. У 1890 році він взяв участь в 1-й виставці Товариства Південноросійських художників з картиною «Крейсер "Пам'ять Меркурія"».
Помер Олександр Арсентійович Болтін 22 квітня (4 травня) 1901 року в Одесі й з почестями був похований на 1-му Християнському (Старому) кладовищі. Некролог про його кончину було вміщено в місцевій газеті «Одеський листок» від 25 квітня 1901 року.
Дослідження музейного експоната після встановлення авторства, як правило, не припиняється. Наступне завдання – розшифрувати, наскільки це можливо, сюжет. Як уже повідомлялося вище, на акварелі зображений пароплав, що виходить з порту, або входить до гавані під радісні вітання зустрічаючих.
Уважне вивчення деталей, зокрема форми моряків, на головах яких чітко видно берети з помпонами, наштовхнуло на думку, що дія відбувається в одному з французьких портів, що художник, найімовірніше, зобразив якийсь французький корабель.
Чимало часу пішло на ідентифікацію пароплава, оснащеного чотирма щоглами і двома димарями. Завдання полегшила помітна прикраса на кормі, яку досить чітко видно на акварелі. Таке оснащення й прикрасу мали чотири трансатлантичних лайнери-близнюки, що зійшли зі стапелів у Франції в 1886 році: «Бургонь» («La Bourgogne»), «Бретонь» («La Bretagne»), «Шампань» («La Champagne») і «Гасконь» («La Gascogne»).
Регулярні рейси трансатлантичних пароплавів дозволяли перевозити з континенту на континент торговців, промисловців і десятки тисяч переселенців, які залишали Європу в пошуках роботи і кращого життя в країнах Нового Світу.
Перевезення величезних мас людей приносило судноплавним компаніям чималі прибутки, і незабаром почалася гостра конкурентна боротьба між англійськими, американськими, німецькими, французькими, італійськими та скандинавськими судноплавними компаніями. Конкуренція змушувала судновласників удосконалювати обладнання суден та підвищувати їх швидкість. Все це призвело до значного розвитку суднобудування і виникненню нових судноплавних компаній.
з лайнером «Бургонь» в доці Ліверпуля
в 1890 р. Гравюра XIX ст., Англія
У 1860-і роки світову популярність набуває французька компанія «Компані женераль трансатлантік» ( «Compagnie générale transatlantique»), яка надала кілька нових кораблів для рейсів між Гавром та Нью-Йорком. Їх каюти зрідка були порожніми, однак компанії бракувало головного визнання – ««Блакитної стрічки Атлантики»». Отже вона приступає до будівництва комфортабельних суден під іменами французьких провінцій, що, як уже зазначалося, зійшли зі стапелів в 1886 р.
То який з чотирьох лайнерів-близнюків зображений на акварелі Болтіна? Найбільш часто предметом зображення стають уславлені пароплави, або з незвичайною чи трагічною долею. Логічно було би припустити, що й Олександр Болтін, переживший аварію «Аякса», яка негативно вплинула на його кар'єру, цікавився кораблями, що мали багату подіями долю.
Можливо, з одним із цих чотирьох лайнерів близько 1891 р. (дата створення акварелі) сталася яка-небудь надзвичайна подія або гучний інцидент, що привернув увагу художника. Дійсно, навесні 1890 р. лайнер «Бургонь» зіткнувся з англійським пароплавом «Тореадор», заподіявши йому руйнування в зоні корми. На щастя, обидва судна залишилися на плаву. Імовірно, саме щасливе повернення «Бургоні» до Гавру відображено на акварелі, що зберігається в фондах музею.
Подальша доля корабля, на відміну від трьох інших лайнерів цієї серії, склалася трагічно. 2 червня 1898 р. «Бургонь» вийшов з Нью-Йорка більше ніж з 597 пасажирами і 128 членами екіпажу на борту. 4 липня близько 5-ої години ранку, неподалік від острова Сейбл (Канада) лайнер в густому тумані зіткнувся з барком «Кромартішір», що прямував до Філадельфії. «Бургонь» отримав серйозні пошкодження правого борту. Також була пошкоджена силова установка пароплава. Шлюпки з правого борту виявилися розбитими.
Гравюра XIX ст., Англія
Капітан «Бургоні» прийняв рішення викинути судно на піщану мілину поблизу острова. Але затоплення йшло швидко, і менш ніж через годину після зіткнення лайнер затонув. 164 уцілілих людини з «Бургоні» були підібрані «Кромартішіром». Капітан Делонкль відмовився покинути судно і загинув разом із ним. До теми катастрофи пароплава «Бургонь» газети поверталися кілька років, поки загибель «Титаніка» не сколихнула світ ще більше.
Творча спадщина О. Болтіна ще до кінця не виявлена і не вивчена. Найбільша частина його живописних і графічних робіт зберігається у Центральному військово-морському музеї в Санкт-Петербурзі. І лише незначна частина репродукована і доступна для вивчення. Ця стаття – нагода ввести в науковий обіг ще одну акварель художника-аматора і чудового мореплавця.
Н.Агеєва, Національний музей «Київська картинна галерея»
![Невичерпні проблеми природи світла [2]](/images/202603/light.jpg#joomlaImage://local-images/202603/light.jpg?width=850&height=587)
Засновник та видавець