Медична жувальна гумка: коли лікування починається з жувального руху

Сучасна фармацевтика все частіше поєднує комфорт повсякденного життя з ефективністю лікування. Одним із таких новітніх рішень стала медична жувальна гумка — лікарська форма, що поступово вивільняє активні речовини під час жування.

Це не просто «солодка таблетка», а повноцінний лікарський засіб, який діє через слизову оболонку рота та частково через травну систему. Завдяки цьому препарат швидше потрапляє в кров, а лікування стає ефективнішим і зручнішим.

 

Як це працює: фізико-хімічна суть процесу

Основу медичної жувальної гумки становить жувальна база — суміш полімерів, восків, еластомерів і пластифікаторів. Вона забезпечує м’якість, еластичність та тривале жування, щоб активна речовина поступово переходила у слину.

До гумки додають:

  • Активну фармацевтичну речовину — лікарський компонент.
  • Водорозчинні добавки — наприклад, ксиліт, сорбіт, гліцерин, щоб гумка була приємною на смак і не пересихала.
  • Поверхнево-активні речовини — щоб активна речовина рівномірно вивільнялася.

Під час жування механічна енергія та тепло ротової порожнини сприяють дифузії активної речовини з матриці гумки у слину. Потім препарат може всмоктуватися через слизову оболонку рота або потрапляти у шлунок для подальшого всмоктування.

Як всмоктування допомагає швидше лікувати

Ключовий шлях — це під’язикове та букальне всмоктування. Діюча речовина проникає через тонкий шар епітелію прямо в капіляри, минаючи печінку. Завдяки цьому біодоступність препарату зростає, а дія настає швидше.

Це можна уявити так: жування гумки — як включення швидкої смуги для ліків, вони «не стоять в пробках» у шлунку, а відразу потрапляють туди, де потрібні.

Фізико-хімічні механізми доставки ліків через слизову оболонку рота

Слизова оболонка рота має кілька шарів. Це: епітелій, базальна мембрана та власна тканина з капілярами. Активна речовина з жувальної гумки потрапляє у кров пасивною дифузією, що залежить від:

  • Розчинності препарату у воді та ліпідах: гідрофільні молекули легше розчиняються в слині, а ліпофільні — проникають через епітелій.
  • Молекулярного розміру: маленькі молекули проходять швидше, великі можуть потребувати спеціальних носіїв (наприклад, нанокапсул).
  • pH середовища: кислотно-лужний баланс слини впливає на іонізацію молекул, а іонізовані речовини дифундують повільніше.
  • Тривалості контакту з поверхнею слизової: чим довше препарат контактує зі слизовою, тим більше його потрапляє у кров.

Цей механізм дозволяє обходити печінковий бар’єр, що підвищує ефективність лікування, зменшує втрати ліків та прискорює початок дії.

Контрольоване вивільнення і нанотехнології

Сучасні жувальні гумки можуть містити нанокапсули, або мікросфери, які дозволяють регулювати швидкість вивільнення лікарської речовини.

Швидке вивільнення: активна речовина одразу потрапляє у слину для швидкого ефекту (наприклад, кофеїн або аспірин).

Повільне вивільнення: ліки вивільняються поступово протягом години, що корисно для вітамінів або препаратів для підтримки імунітету.

Ці системи дозволяють поєднувати декілька речовин у одній гумці, наприклад: вітамін D₃ + кальцій або антиоксиданти + пробіотики, забезпечуючи комплексну терапію без додаткових таблеток.

Міні-експеримент

Щоб побачити принцип роботи гумки, можна провести простий дослід:

  1. Візьми жувальну гумку та маленьку чашку з водою.
  2. Розріж гумку і поклади у воду.
  3. Спостерігай, як барвник чи цукор поступово виходить у воду.

Висновок: так само працює жувальна гумка у роті — ліки поступово «вислизають» з полімерної матриці і потрапляють у кров.

Жування + ліки = наука

При кожному жуванні механічна енергія допомагає препарату “вислизнути” з гумки і перейти у слину. Кислотно-лужний баланс важливий: якщо слина занадто кисла або лужна, деякі препарати вивільняються повільніше. Гумка працює навіть без ковтання: частина ліків всмоктується прямо через слизову рота, тож їх не потрібно ковтати, як таблетку. Вибір часу жування має значення: довше жуєш — більше ліків потрапляє в організм. Кожна гумка — міні-лабораторія: містить полімери, ароматизатори, ліки і хімічні реакції, які разом працюють як маленька фабрика, щоб забезпечити ефект.

Сучасні дослідження та перспективи

Фармацевти розробляють багатошарові жувальні системи з нанокапсулами та мікросферами, що дозволяє контролювати швидкість вивільнення.

Приклади медичних жувальних гумок:

  1. Aspergum — перша гумка з аспірином.
    Що відбувається у тілі: аспірин блокує фермент, що відповідає за біль і запалення.
  2. Nicorette Gum — нікотинова гумка для боротьби з курінням.
    Що відбувається: нікотин викликає невелике виділення “гормону радості” — дофаміну, допомагаючи подолати бажання покурити.
  3. Travvell Gum — протиблювотна гумка з дименгідринатом.
    Як працює: блокує рецептори, які сигналізують мозку про нудоту, тож морська хвороба стає менш відчутною.
  4. Fluoride Gum — для профілактики карієсу.
    Як працює: фтор зміцнює зубну емаль, роблячи її стійкою до кислот.
  5. Caffeine Gum — для підвищення концентрації та бадьорості.
    Як працює: кофеїн “вимикає” сигнали втоми, стимулюючи мозок і нервову систему.

Медичні жувальні гумки — це поєднання хімії, фармакології та повсякденної зручності.
Вони швидко доставляють ліки в кров, підвищують біодоступність, зменшують дозування та роблять лікування приємним на смак.

Уявіть, що кожна гумка — це маленька лабораторія у вашій руці, де відбуваються хімічні процеси, щоб зробити вас здоровішими та бадьорішими!

Список використаних джерел

  1. European Pharmacopoeia. Medicated Chewing Gums. 11th ed. Strasbourg: Council of Europe, 2023. 215 p.
  2. Rassing, M. R. Medicated Chewing Gum — Pharmaceutical and Clinical Aspects. Clinical Pharmacokinetics, 1994, Vol. 26, No. 1, P. 67–80. DOI: 10.2165/00003088-199426010-00005
  3. Kauppinen, K., et al. Development and Evaluation of Controlled Release Medicated Chewing Gum Formulations. International Journal of Pharmaceutics, 2020, Vol. 578, Article 119108.
  4. Зупанець, І. А., Бєленічев, І. Ф., Шматенко, О. П. Фармацевтичні технології: навч. посіб. Харків: НФаУ, 2019. 412 с.
  5. Лісничук, Н. М. Нові підходи до розробки твердих лікарських форм із модифікованим вивільненням. Фармацевтичний журнал, 2021, № 3, С. 25–33.
  6. Benes, L., & Rassing, M. R. Nicotine Release and Absorption from Nicotine Chewing Gum. Pharmaceutical Research, 1999, Vol. 16, No. 3, P. 431–437.
  7. Kissa, E. Dispersions: Characterization, Testing, and Measurement. New York: Marcel Dekker, 1999. 624 p.
  8. USP Monograph: Chewing Gum, Medicated. United States Pharmacopeia and National Formulary (USP–NF 2022). Rockville, MD: The United States Pharmacopeial Convention, 2022.
  9. Frostell, G., & Peterson, L. G. Fluoride Chewing Gum — a Vehicle for Topical Fluoride Administration. Caries Research, 1992, Vol. 26, No. 4, P. 249–254.
  10. Іщенко, О. В. Біофармацевтичні аспекти альтернативних форм перорального введення лікарських засобів. Проблеми клінічної фармакології, 2020, № 2, С. 44–52.

Вікторія Носач, аспірантка та викладачка кафедри хімії Національного університету «Києво-Могилянська Академія», інженерка Наукового інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України