пізніше, перевіряючи дописи та аналізуючи інтереси мережі, випадково спливає несподіване: більшість цього контенту, який нібито один з іншим не пов'язаний, створила невелика група дуже активних користувачів — іноді лише кілька відсотків від загальної аудиторії.
Це явище вже відоме, воно навіть отримало спеціальну назву – «ілюзія більшості» і, по суті, розкриває, як у соціальних мережах формується відчуття домінування певної позиції, навіть якщо вона не є найпоширенішою.
Як виникає ілюзія більшості?
Ефект «ілюзії більшості» описала відома дослідниця мережевих структур Крістіна Лерман. Основний напрямок її робіт — як інформація, ідеї, емоції та навіть помилкові уявлення поширюються через соціальні мережі на кшталт Twitter, Reddit чи Facebook.
Її роботи і дослідження показали, що у великих онлайн-спільнотах активність розподіляється дуже нерівномірно.
Невелика група користувачів:
- публікує значно більше повідомлень;
- активно коментує;
- підтримує один одного у дискусіях;
- використовує спільні теми та хештеги.
Через це їхні повідомлення з’являються у стрічках значно частіше, ніж пости інших людей. У результаті виникає психологічне відчуття, що саме ця позиція є позицією більшості.
Ієрархія видимості
Згідно з дослідженням Крістіни Лерман, соціальні мережі не є рівномірним інформаційним простором, як до цього усі вважали. І не тільки вона, але й інші дослідники соціальних медіа описують таке явище, як «ієрархія видимості». Ії умовно можна поділити на кілька рівнів:
А. Низька видимість — звичайні користувачі з невеликою аудиторією.
Б. Середня видимість — популярні блогери та тематичні спільноти.
В. Висока видимість — великі медіа, знаменитості, офіційні акаунти.
Г. Алгоритмічно посилена видимість — контент, який активно просувають алгоритми платформи. Саме на верхніх рівнях і формується інформаційний порядок денний, який бачить більшість користувачів.
Ще: велику роль у цьому питанні відіграють алгоритми розповсюдження інформації.
Алгоритми соціальних мереж віддають перевагу контенту, що викликає реакції — лайки, коментарі, суперечки. Тому активні дискусії та суперечки швидше потрапляють у стрічки новин або в так звані автоматичні «рекомендації». Це означає, що найбільш помітною стає не обов’язково найпоширеніша думка, а та, яка створює найбільше активності та суперечок. Тобто ті, хто знають, як працює ця технологія, дуже активно роблять вигляд, що так вважають «усі»… а не десятка два користувачів, працюючих за одним алгоритмом.
Спіраль мовчання
Ілюзія більшості може запускати ще один важливий соціальний механізм — «спіраль мовчання», описану німецькою політологинею Елізабет Ноель-Нойман.
Суть ефекту проста: люди бояться соціальної ізоляції. Якщо їм здається, що їхня позиція перебуває в меншості, вони часто утримуються від публічних висловлювань. Тобто – не треба ніякої цензури, достатньо запустити ефект ілюзії більшості, і усі, хто сперечається з суперечливою темою чи позицією, залишаються поза увагою аудиторії, в «спіралі мовчання». По суті, спостерігається утворення замкненого інформаційного кола:
1. Активна меншість формує відчуття домінування своєї позиції.
2. Люди з іншими поглядами висловлюються рідше.
3. Їхні думки стають менш помітними.
4. Ілюзія більшості посилюється.
Так формується «спіраль», у якій видимість однієї позиції зростає незалежно від того, скільки людей насправді її підтримують, таким чином, ті, хто організовує «ілюзію більшості», нав’язують свою точку зору всій аудиторії, а критика поступово вщухає «сама собою».
Активна меншість і мовчазна більшість
Багато незалежних досліджень онлайн-платформ, форумів та інформаційних порталів показують ще одну важливу закономірність: більшість користувачів, яких там зареєстровано мільйони, майже не створюють контент. У своїй більшості:
- значна частина людей лише читає стрічку;
- коментарі пише невелика частина аудиторії;
- активні дискусії ведуть кілька відсотків користувачів.
Тому це гарантовано означає, що інформаційний простір у мережі часто формують найактивніші, а не найчисленніші групи. Тобто – не більшість користувачів… а найгучніша купка, яка це робить іноді дуже організовано і не заради спортивного інтересу.
Чому це важливо розуміти в сучасному інформаційному просторі?
Розуміння і орієнтація в цих механізмах інформаційного та ідеологічного впливу допомагає критично оцінювати інформацію в соціальних мережах. Для тих, хто хоче вивчати інформацію та робити висновки, а не бути просто інформаційним споживачем (натовпом), важливо пам’ятати:
- видимість думки не завжди означає її масовість;
- активна меншість може створювати ілюзію загальної підтримки;
У підсумку цього короткого медійного аналізу можна сформулювати просту, але дуже, на сьогодні, важливу тезу: в соціальних мережах перемагає не обов’язково найпоширеніша думка — а та, яку найчастіше бачать або хочуть, щоб ви це бачили.
Олександр Ручко, журналіст, член Національної Спілки журналістів України, член-кореспондент Академії Критики, Мистецтв та Естетичних наук України, викладач відділу ІТА «ЮН-ПРЕС» Київського Палацу дітей та юнацтва
Засновник та видавець