Цих знань переважній кількості цивілізованих людей більш ніж достатньо. "Ми що, конюхи?" Але як вірно помітив поет: "Усі ми трошки коні". А тому давайте придивимось до коня уважніше.
"Все царство за коня!"
За мільйони років до нашої ери на розлогах Північної Америки розпочалась еволюційна історія з гіракотерієм в головній ролі. Гіракотерій – це зникле звірятко, розміром з лисичку, що їло листя та ласувало фруктами. Хоч гіракотерій і програв в боротьбі за існування, однак його нащадки успішно еволюціонували в західну конячку (лат. Equus occidentalis), на яку аборигени Америки полювали. Полювання на неї виявилося настільки успішним, що західну конячку там повністю вибили та забули. Однак перш ніж індіанці собі на лихо знищили першу конячку, її лошата втекли до Євразії. В ці стародавні часи Євразія та Північна Америка були єдиним цілим.
В Євразії західні конячки вимерли, але стали прародичами усіх, що живуть нині віслюків, чотирилапих віслюків та коней. Ну а люді спочатку одомашнили віслюка, а потім взялися за коня: дуже різні вагові категорії у цих представників родини коневих (Equidae). Із важкими зусиллями наш пращур узяв верх над конем, але воно того виявилось варте. Кінь на своїй спині буквально вивіз людину в Люди. Адже осідлавши коня, пастух підкорив світ від краю до краю. Але як вірно помітив Елюй Чуцуй, радник Чингізхана: "Можна завоювати світ на коні, але керувати ним, сидячи в сідлі, неможливо!"

Пращури автора, монголи, під керівництвом Чингізхана та його нащадків, завоювали незлічену кількість земель, бо монголи були, є та будуть вершниками. Отже герой Шекспіра, король Ричард ІІІ, що безуспішно намагався обміняти своє розколоте кровавою міжусобицею царство на цільного коня, навряд чи прогадав би. Адже Ернан Кортес завоював Америку завдяки своєму коню Морзилло! Висококультурні аборигени Америки, майя, визнали цього коня богом і в його "Цімін Чака" честь поставили храм!
Та й не дивно, якби на Американському континенті до вторгнення туди блідолицих загарбників мешкали тварини типа коней, то уся історія людства була б іншою. Не були б в цьому випадку затоптані кінськими копитами цивілізації майя, ацтеків, інків. Бо незвані гості, що прагнули огнем та мечем "просвітити, Сонце правди показати... сліпим, бачиш, дітям", отримали би від цих дітей, дітей Америки, достойну та адекватну відсіч.
Так що за всю історію людства не одна тварина не зробила більш вагомого впливу на людську спільноту, ніж кінь. А коня жорстокі двоногі перетворили на бойову одиницю, основу своєї кавалерії. Завдяки татарській кавалерії, очолюваною Тугай-беєм, Богдан Хмельницький не раз громив польську армію. Ну а про лиху долю звіряток, що попали в горнило війни, краще за Казарінова Ігоря Олеговича, автора російськомовної книжки "Неизвестные лики войны", не розкажеш! До цих книжок автор відсилає тих читачів, котрих зацікавили підняті ним теми. Книга Казаріна "Неизвестные лики войны", на жаль, стала в нашому суспільстві вкрай актуальною.
Ну, а під кінець глави зазначу, що аборигени Америки оволоділи конем та змогли дати відсіч колонізаторам, завдяки чому вони, індіанці, і вижили. Це трапилось не відразу, а спочатку багато індіанців вважало, що кінь та вершник – одне ціле.

Кентаврів рід прикрашає небозвід
На думку вчених добре відомий нам образ напівлюдини, напівконя – кентавра – виник в Бронзовому віці на території Східного Середземномор'я. В Елладі, античній Греції, кентаври спочатку втілювали гірські річки та бурхливі потоки, що мчали наче коні. Ось чому в Елладі від морського царя Посейдона (Нептуна) ведуть свій родовід деякі кентаври. Слід зазначити, що в міфах Еллади живе велика кількість різноманітних кентаврів, які мають риси людини, коня, та іншої фауни. Для позначення усіх цих міфічних істот в науковій літературі використовується термін кентавроїди. Ось деякі з них:
- Іхтіокентавр – істота, яка поєднує в своїй зовнішності елементи риби, коня та людини.
- Кітоварс – крилатий кентавр, згаданий в давньоруській літературі XIV ст.
- Онокентавр – людина-віслюк.
- Кентавріди – кентаври жіночої статі.
Кентаври виникли внаслідок першого зіткнення цивілізованих, але безкінних народів з лихими вершниками: іспанцями в Новому Світі та з таврами і скіфами в Елладі. Скіфи були не тільки лихими вершниками, але влучними лучниками. Цента́вр, або Кентавр (лат. Centaurus) неба.
Ігор Білостоцький





Засновник та видавець