У музеї-архіві  Дмитра Івановича  Менделєєва (1834-1907) при Санкт-Петербурзькому державному університеті зберігаються численні дипломи та атестати, де засвідчено присудження великому хіміку різних звань вітчизняними та зарубіжними науковими організаціями.

Перше звання Менделєєв отримав у серпні 1855 року – звання «старшого вчителя гімназії» (по закінченні Головного педагогічного інституту в Петербурзі). Одночасно йому присуджено золоту медаль «За відмінні успіхи в навчанні».

9 вересня 1856 Петербурзький університет присвоює йому звання магістра. Починаючи приблизно з 1875 року багато вітчизняних академій, університетів, інститутів, товариств удостоюють Менделєєва найрізноманітніших титулів.

 Він стає почесним членом Київського фармацевтичного товариства, Медико-хірургічної академії, Московського технічного училища, Товариства російських лікарів, Товариства дослідників природи при Казанському університеті, Петербурзьких зборів сільських господарів, Петровської землеробської та лісової академії, Товариства лікарів Петербурзького мінералогічного товариства, Російського товариства сприяння промисловості та торгівлі, Російського астрономічного товариства, Російського фізико-хімічного товариства, Товариства сприяння мореплавству, Полтавського гуртка любителів фізико-математичних наук...

 Академія мистецтв обирає його дійсним членом та членом своєї ради; Російське фізико-хімічне товариство – почесним головою; Петербурзький університет – заслуженим професором, місто Тобольськ – почесним громадянином.

Серед зарубіжних наукових установ Паризька Академія наук виявилася першою, яка надала Менделєєву звання свого члена; це сталося 5 лютого 1871 року. Через 22 дні її приклад наслідує Німецьке хімічне товариство. На початку 1900-х років засновник періодичної системи був членом Паризької, Ірландської, Данської, Чеської, Угорської, Краківської, Римської, Туринської, Бельгійської, Прусської, Італійської, Сербської, Шведської, Болонської академій. Звання доктора надали йому університети Единбурга, Геттінгена, Оксфорда, Кембриджа, Прінстона, Глазго. Він – член Фізичного товариства Франкфурта-на-Майні, Французького товариства навігації та повітроплавання, Дублінського королівського товариства, Великобританського фармацевтичного товариства, Національної академії наук у Вашингтоні, Манчестерського літературного та філософського товариства, Міжнародного комітету мір та ваг у Парижі, Кембриджського філософського товариства.

Паризьке центральне товариство порятунку на водах обрало його членом-засновником. Хімічне товариство в Лондоні – «Фарадіївським читцем», Королівське товариство наук у Геттінгені – кореспондентом, Всесвітня Паризька виставка 1899 року – членом журі.

Менделєєву присуджувалися почесні нагороди: 1872 року – диплом та медаль Міжнародної виставки в Лондоні; 1875 року – диплом і медаль Міжнародного конгресу географічних наук у Парижі; в 1882 – медаль Деві від лондонського Королівського інституту; 1891 року – медаль Фарадея від Лондонського хімічного товариства; 1904 року – адреса «Філософу хімії» від Лондонського королівського товариства; від цього ж товариства 1905 року – медаль Коплея. Загалом Дмитро Іванович Менделєєв мав близько 130 наукових звань та нагород.

Коротка історія музею-архіву

Експозиція музею докладно розповідає про життя та діяльність Д.І. Менделєєва. У цій квартирі Менделєєв жив із 1866 по 1890 рік – у період, коли він був професором Петербурзького університету. Обстановка університетської квартири Д. І. Менделєєва повністю не збереглася. Відновлено тільки кабінет Д. І. Менделєєва за фотографіями домашнього кабінету вченого в Головній палаті мір і ваг. Обстановка кабінету разом із бібліотекою та частиною архіву була придбана у 1911 р. у дружини вченого. З цього року при університеті у трьох кімнатах колишньої квартири Менделєєва організується меморіальний музей. Засновники музею, серед яких були найближчі учні та співробітники Менделєєва, багато сил приділяли опису та систематизації його архіву. У кімнатах, прилеглих до кабінету, було організовано невелику експозицію. У 1930 р. з ініціативи Російського хімічного товариства проведено реставрацію меморіальних речей, що належали Д. І. Менделєєву. У 1952 р. приміщення музею було значно розширено, що дозволило створити нову експозицію. Поповнився і архів Д. І. Менделєєва.

Матеріал підготував

Григорій Ковтун, академик НАН України